Обтяжена гріхами людина може по-різному реагувати на заклик до покаяння: виправдовувати себе, захищатися прихованою агресією, звинувачувати ближніх, ставати в позу ображеного. Ніж дослухатися до голосу совісті завше легше перекласти відповідальність на інших, знайти крайнього, відкласти прийняття рішень або взагалі заперечити провину. Якби Бог вчиняв по-справедливості, то ніхто не мав би можливості врятуватись.

30 січня Церква вшановує Трьох Святителів Вселенської Церкви — Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Це свято ми можемо назвати таким, що подолало розбрат, припинило ворожнечу. Згідно із Святим Переданням, поштовхом до встановлення його була велика суперечка у другій половині XI ст., в час правління Візантійського імператора Олексія I ...

На відміну від зла та покарання, гріх і розслаблення мають прямий зв'язок. Той, хто згрішив підриває основи свого внутрішнього життя. Його душа потерпає від розслаблення. Оскільки неможливо відкупитися за вчинений гріх, то нам потрібне прощення Господнє. Про неприпустимість духовного розслаблення дивіться у проповіді о.Віктора Маринчака. Допомогти храму ви можете, надіславши ...

28 січня Церква вшановує пам'ять преподобного Єфрема Сирина. Того самого, молитву якого ми будемо постійно повторювати на службах і читати вдома під час Великого Посту. Це був справжній подвижник віри: відлюдник, письменник, преподобний, що відмовився від єпископства, вважаючи себе негідним. Про людину, яка за життя не сказала нікому жодного поганого ...

27 cічня повнота Церкви Православної вшановує день у який відбулося перенесення мощей святителя Іоана Золотоустого. Іоан Золотоуст - великий вселенський учитель та ієрарх, помер в 407 році в місті Комани на шляху до місця заслання, засуджений через підступи імператриці Євдоксії за сміливе викриття пороків, що панували в Константинополі. Перенесення його чесних мощей з Коман у Константинополь відбулося в 438 році, через 30 років після смерті святителя, при сині Євдоксії імператорі Феодосії II (40

Довкола нас, все частіше здається, події нагадують жорстокий театр абсурду. Світ лежить у злі, людські страждання багатьма щодалі тим більше знецінюються, у світі зростають самозакохані тирани, брехуни, марнославці, новітні фарисеї. А точніше – гординя опановує світ, бо саме вона є причиною багатьох бід і незліченних пороків

В часи митаря Закхея повертали вчетверо у випадку найстрашніших провин, таких як вбивство. Він серцем знає, що є запеклим грішником. Ми нічим не можемо покрити свої гріхи, які назавжди лишаються в нашій біографії. Мені прощають, але я все життя буду каятись. Про рухи серця в історії трьох євангельських митарів дивіться ...

25 січня за новоюліанським календарем Церква згадує Святителя Григорія Богослова, архієпископа Константинопольського. Він народився 329 р. у південній Каппадокії біля Назіянзу (Діокесарії). Батьки його – Григорій і Нонна. Григорій вчився в Кесарії Каппадокійській, Кесарії Палестинській, Олександрії, Афінах. Близько 359 р. він прийняв хрещення. Монаше життя Григорій провадив над річкою Ірис ...

Нашими чеснотами є смирення і розуміння своєї недосконалості, а не самозакоханість та самовихваляння. Якщо ми згадаємо найбільших праведників, преподобних чи мучеників, то побачимо, що ніхто з них не вважав зроблене ними своєю власною заслугою. Про виконання належного вільних рабів Божих дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

У неділю Церква згадує про Закхея, того самого багатого та знатного чоловіка, який жив у малому містечку, де всі його знали. Він теж хотів побачити Христа, тільки він був такий малий ростом, що в натовпі йому неможливо Його побачити навіть здалеку. І тоді він зробив щось, що є просто героїзмом: перед лицем усіх своїх співгромадян, які його знали, які його шанували, які, часом, може бути, тремтіли перед ним, він раптом, як хлопчисько, виліз на дерево, щоб тільки побачити Христа.

25 січня Православна Церква України вшановує чудотворну ікону Божої Матері «Утамуй мої печалі». У цей день в 1760 році біля образу Богородиці зцілилася паралізована жінка. Історія про віру, дива та милосердну Любов, яку посилає Господь до тих, хто покладає на Нього надію та діє, всупереч обставинам, стала частиною церковного передання.

24 січня Церква вшановує святу Ксенію Римлянку, яка проміняла матеріальні блага на службу Богові, була висвячена на дияконесу, а також опікувалась жіночим монастирем, надихаючи дівчат своєю вірою. Раніше в цей день згадували переважну іншу святу Ксенію, але ми поговоримо про ту, яка відома в усьому світі.