Гріх, що веде до загибелі

Добре видно у нинішньому світі згубні наслідки страшної гордині, яка просто випалює в людях все людське, добре, правильне, яка спотворює світобачення і світорозуміння, призводить до агресії, руйнувань, вбивств. Ненаситна гординя спонукає людину вважати себе ледь не богом на землі, виправдовувати власні злодіяння, вивищуватись над іншими, знецінювати чужі життя, утверджуватись в ілюзії вседозволеності та свавілля.



Здається, зараз ця згубна й небезпечна ілюзія досягла свого апогею. Диктатори й тирани, агресори й загарбники шматують і розпинають цей світ, знецінивши найдорожчі дари Божі – свободу та життя. І заради чого? Задля ще більшого збагачення, ще більшої влади над іншими?

У цій ганебній нерозумності слід зупинитися! Припинити знеславлювати, ганьбити, спотворюти себе перед людьми та перед Господом. Бо немає більшого безчестя за те, коли людина завдає скорботи ближньому та підносить себе над ближніми. Згадайте слова Ісуса Христа: «Хто хоче між вами бути більшим, нехай буде вам слугою. І хто хоче між вами бути першим, нехай буде вам рабом» (Мф. 20: 26 – 27).
Гординя перетворює людину на супротивника Богу, оскільки спотворює, робить помилковим, хибним ставлення до себе як до творіння Божого і до самого Бога як Творця. Гординя свідчить про божевілля людини, оскільки вона перестає адекватно оцінювати себе і приписує власним заслугам багато того, чим вона насправді не володіє і на що не має впливу. Святі отці порівнювали гординю з водяною бульбашкою, надутою самовдоволенням, або з гнилим всередині яблуком.
Яскравий приклад гордині являє диявол. Власне, колись найвищий і наймогутніший з ангелів Денниця через гордовитість і став дияволом, сатаною, супротивником Божим, бо сам в собі вирішив, що він здатен бути «богом без Бога», не служити і не підкорятися, але сам вимагати від інших служіння та підкорення собі, як нібито богу.
Преподобний Антоній Великий вказував, що кожний, хто плекає в собі гординю, є причасником диявола. Гордість серця ненависна Богові. Через гордість гріх і смерть увійшли в це життя. Через гординю ангели відпали від Бога і перетворились на демонів. Через гординю з’явилися пекло і страждання. І чим більше гріха гордині у світі, тим більше примножується у ньому страждань і бід.

Бог дуже щедро обдарував кожну людину. Людина є богоподібною, вона має від Бога і дар розуму, і силу, і владу творити великі діла, преображаючи світ довкола. Але при цьому завжди повинна залишатися міцна основа, Першообраз, зразок цієї подібності. Бо коли людина, бачачи свою велич та могутність, думає про себе більше, ніж вона є, коли вона хоче стати богом без Бога через порушення Його заповідей – то, втративши зразок, вона сама стає нічим! Якщо над нами немає Бога, то наша богоподібність – пустота, вона – джерело без води, сонце без світла. Бо насправді без Бога ми є порох та попіл – те, з чого ми взяті та до чого через смерть і повертаємось.



«Не думайте про себе бiльше, нiж треба…» (Рим. 12: 3) – закликає святий апостол Павло. Ті, хто живить тіло добірними стравами і достатком, а дух утішає славослів’ям і похвалами, залишаються голодними і порожніми душевно. Бо Господь сильних скидає з престолів та возносить смиренних, «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать» (1 Пет. 5: 5).

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк

5159 3351 0939 4102