Довкола нас, все частіше здається, події нагадують жорстокий театр абсурду. Світ лежить у злі, людські страждання багатьма щодалі тим більше знецінюються, у світі зростають самозакохані тирани, брехуни, марнославці, новітні фарисеї. А точніше – гординя опановує світ, бо саме вона є причиною багатьох бід і незліченних пороків

В часи митаря Закхея повертали вчетверо у випадку найстрашніших провин, таких як вбивство. Він серцем знає, що є запеклим грішником. Ми нічим не можемо покрити свої гріхи, які назавжди лишаються в нашій біографії. Мені прощають, але я все життя буду каятись. Про рухи серця в історії трьох євангельських митарів дивіться ...

25 січня за новоюліанським календарем Церква згадує Святителя Григорія Богослова, архієпископа Константинопольського. Він народився 329 р. у південній Каппадокії біля Назіянзу (Діокесарії). Батьки його – Григорій і Нонна. Григорій вчився в Кесарії Каппадокійській, Кесарії Палестинській, Олександрії, Афінах. Близько 359 р. він прийняв хрещення. Монаше життя Григорій провадив над річкою Ірис ...

Нашими чеснотами є смирення і розуміння своєї недосконалості, а не самозакоханість та самовихваляння. Якщо ми згадаємо найбільших праведників, преподобних чи мучеників, то побачимо, що ніхто з них не вважав зроблене ними своєю власною заслугою. Про виконання належного вільних рабів Божих дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

У неділю Церква згадує про Закхея, того самого багатого та знатного чоловіка, який жив у малому містечку, де всі його знали. Він теж хотів побачити Христа, тільки він був такий малий ростом, що в натовпі йому неможливо Його побачити навіть здалеку. І тоді він зробив щось, що є просто героїзмом: перед лицем усіх своїх співгромадян, які його знали, які його шанували, які, часом, може бути, тремтіли перед ним, він раптом, як хлопчисько, виліз на дерево, щоб тільки побачити Христа.

25 січня Православна Церква України вшановує чудотворну ікону Божої Матері «Утамуй мої печалі». У цей день в 1760 році біля образу Богородиці зцілилася паралізована жінка. Історія про віру, дива та милосердну Любов, яку посилає Господь до тих, хто покладає на Нього надію та діє, всупереч обставинам, стала частиною церковного передання.

24 січня Церква вшановує святу Ксенію Римлянку, яка проміняла матеріальні блага на службу Богові, була висвячена на дияконесу, а також опікувалась жіночим монастирем, надихаючи дівчат своєю вірою. Раніше в цей день згадували переважну іншу святу Ксенію, але ми поговоримо про ту, яка відома в усьому світі.

Реальна боротьба з зовнішніми і внутрішніми ворогами точиться на всіх рівнях. Вони хочуть занурити нас у непроглядну пітьму, холод буття, суцільну безпросвітність та глуху темряву, але ми пам’ятаємо настанову Спасителя всім Його учням: «Нехай сяє світло ваше перед людьми» (Мф.5:16). Воно дуже конкретне, хоч часопростір навколо сповнений символами.

Результатом Різдвяного ярмарку, який проводила громада Іоано-Богословського храму ПЦУ, стало придбання понад півтисячі теплих устілок для наших воїнів. На зібрані кошти вдалось закупити і вже передати бійцям різних підрозділів Сил Оборони України вкрай необхідні зараз під час морозів грілки для ніг. Оргкомітет відзвітував про гроші та бригади, куди були направлені необхідні речі.

Частину послань апостола Павла адресовано своєму улюбленому учню і другу Тимофію. 22 січня за новоюліанським календарем Церква вшановує пам'ять цього апологета християнства першої хвилі Христового покликання. Про первоверховного апостола Павла написано чимало і його часто згадують, натомість про його вірного супутника інколи несправедливо забувають. Святий апостол Тимофій походив з Лікаонського ...

21 січня відзначається важлива подія у Ватопедському Афонському монастирі, пов’язана з чудотворними іконами Пресвятої Богородиці – «Ктиторська» та «Втіха». Ця дивовижна історія розповідає про врятування царевича, подарунки імператора, приховання ікон від ісламських нападників та їхнє відкриття через сімдесят років. Кожен рік це чудо відзначається урочистими заходами та молитвами в обителі, свідчачи про велич історії та вірності.

20 січня за новоюліанським календарем вшановується пам’ять трьох мучеників Інни, Пінни і Римми. Іноді чомусь думають, що йдеться про жінок, хоч це типово чоловічі імена та, можливо, їх висвятили на єпископів. Вони вважаються першомучениками, оскільки жили ще за апостольських часів (І – ІІ століття), були за походженням слов’янами та вважались учнями святого апостола Андрія Першозваного.