Великомученик Юрій стверджував, що віруючий у Христа перенесе будь-які муки і здатен творити діла, які творив сам Спаситель: "Сліпих просвіщати, прокажених очищати, глухим подавати слух, виганяти бісів, воскрешати померлих". Почувши це, імператор звелів святому здійснити найбільше чудо, непідвладне язичницьким волхвам – воскресити померлого. Святого Юрія Переможця шанують за чудодійну допомогу ...

22 квітня Церква вшановує святого апостола Нафанаїла (з числа 12-ти апостолів Христових), який був родом із Кани Галілейської. Отці Церкви ототожнюють його з Варфоломієм і вважають, що це одна і та сама людина. Після Зішестя Святого Духа в день П’ятидесятниці йому й апостолу Филипу випав жереб проповіді Євангелія в Сирії та Малій Азії.

Нікому невідомо, коли зупиниться наш крок і перерветься життєвий шлях, але ми принесли в цей світ щось абсолютно неповторне. Бог цінує нашу унікальність як вищу цінність. Кожен робить свій внесок і це залишається в світі Вічності назавжди. Про Пасху для померлих та воскресіння наших душ дивіться в проповіді о.Віктора Маринчака в поминальний вівторок.

Вже багато років Церква закликає вірних не приносити на цвинтарі штучні квіти. Останнім часом це питання набуває особливої ваги. Щороку ми постаємо перед проблемою поминальних великодніх днів, коли масово яскраві пластикові суцвіття із ринку та супермаркетів перекочовують на кладовища. Підприємливі люди чекають цих днів, немов щедротних жнив, адже на цьому можна непогано заробити. Екологи вважають навпаки і для цього є всі підстави.

У вівторок 21 квітня після Фоминої неділі Православна Церква встановила особливий день, в який здійснюється загальне поминання спочилих. На вечірньому богослужінні звершується повна панахида з пасхальними піснеспівами. В нашому храмі це відбудеться цього року у понеділок о 14.00. А у вівторок, 21 квітня, на Літургії (початок о 9.00) до звичайного чину додаються заупокійні прокимен, Апостол та Євангеліє.

Віра дає силу і волю, мужність й натхнення, можливість подолати всі труднощі та здобути Царство Боже. Вірні можуть не здатися всупереч усьому, здолати нездолане, здобути перемогу ціною життя. Нам треба перебороти власну слабкість, здобути себе такими, як задумав нас Бог. Про справжню віру, що надихає пізнати Істину та здобути Свободу дивіться в недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

Єрусалим - місто, що поділене між двома державами і трьома релігіями. Переживаючи події Страсного тижня, ми так чи інакше проходимо вулицями і стежками цього давнього міста, слідуючи за Спасителем. Поглянемо на визначні місця Єрусалиму часів Ісуса Христа.

Для Бога кожне зернятко і мураха важливі. Не можна нічого відкинути. Всі ми залишаємось в тканині історії, яке розгортається від творіння світу до другого пришестя. Про мужність стояти до кінця, долання смерті та плекання віри, яка після всіх наших втрат дає можливість воскреснути вже в цьому житті, дивіться в суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

Під час Великоднів свят багато парафіян приходили в храм Апостола Любові освячувати паски з собаками. Наші священники тримають вдома чотирилапих друзів, дуже люблять тварин і вважають, що мати собаку вдома, особливо, коли є діти, дуже важливо. Втім, існує давня церковна заборона заводити в храм домашніх улюбленців.

В українській традиції замість слова матінка, (російською – матушка), іноді вживають термін «їмость». Він походить від виразу «її милість», підкреслюючи роль дружини як доброї, милосердної жінки, помічниці та порадниці чоловіка-священника.

Воскресіння Христа є не тільки перемогою життя над смертю. Це також й про наше пробудження, плекання любові, підживлення віри, здатність випростатися на повний зріст, аби стати ще міцнішими, духовно зрілими, непохитними та здатними витримати прийдешні випробування. Зло не зупиниться само собою. Його не здолати без нашої участі, активного протистояння силам ...

У свято Пасхи впродовж Світлої седмиці у храмі біля іконостасу лежить єдиний загальний усім членам Церкви освячений хліб - артос. На артосі видніється знамено перемоги Христа над смертю – хрест або образ Воскресіння. В перший день Пасхи, після заамвонної молитви, артос освячується особливою молитвою і окроплюється святою водою. У суботу Світлого Тижня після Літургії артос розділюється віруючим.