Знайдіть зараз хоч одну свідому людину, яка не боїться. Страхи у кожного різні, а війна в рази посилила вже існуючі, а також додала багато нових переживань і тривог. Іноді ми чуємо, що боятися соромно і краще приховувати власні страхи. Але то хибна теорія. Про страхи варто говорити, з ними потрібно ...

Навіть у важких недугах виявляється дія Промислу Божого, спрямованого на спасіння людини. Хвороби можуть стати нагадуванням про неміч, спонукати до стриманості, смирення та милосердя. Випробування для духовної користі, щирого покаяння, виправлення і допомоги ближнім – це тернистий шлях, по якому під час війни всім нам прийдеться ще довго йти.

Православна Церква 25 липня за новоюліанським календарем відзначає Успіння праведної Анни, матері Пресвятої Богородиці. У цей день віруючі вшановують кровних предків Ісуса Христа, бездітні жінки просять Бога дарувати їм дітей. За переказами, Анна чудесним чином народила свою Дочку – в похилому віці, з тих пір стала покровителькою майбутніх матерів.

24 липня за новоюліанським календарем Церква вшановує святих братів страстотерпців Бориса і Гліба (в хрещенні Романа і Давида) - одних з перших наших святих, канонізованих Київською Церквою, молодших синів святого Володимира Великого - хрестителя Русі-України. За часів Київської Русі звичайна сім’я складалася, як мінімум, з 6-8 осіб. Як правило, сім’ї ...

23 липня Православна Церква вшановує Почаївську чудотворну ікону Божої Матері. Вона відома всьому слов'янському світові: її шанують в Україні, Біларусі, Боснії, Сербії, Болгарії та інших країнах. Поряд з православними на поклоніння чудотворному образу Пресвятої Богородиці приходять і католики. Є цей образ і в нашому храмі (він розташований праворуч, біля кліроса). ...

22 липня вшановується пам'ять Святої Мироносиці рівноапостольної Марії Магдалини. Про цю дивовижну жінку написано чимало, втім ми пропонуємо ще раз згадати біографію той, яка одна із перших удостоїлася побачити Воскреслого Господа Ісуса Христа. Народилася вона в містечку Магдалини в Галілеї. Жителі Галілеї відрізнялися безпосередністю, палкістю вдачі та самовідданістю. Ці якості ...

«Захищаючи Україну ми захищаємо цінності добра, правди і свободи. Обставини складні й вони ще довго будуть такими, бо надто велика місія у нас в цьому столітті. Але навіть в безнадійних обставинах ми сподіваємось на Бога. Віримо в те, що Він не залишить нас і надихне здійснити Царство світла і любові», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.

Воскресінням померлих Спасителю треба було явити людям силу Божу, дати надію та праобраз перемоги над смертю. Ми повинні мати дерзновення й сміливість перед життям і стражданням, віру в остаточне воскресіння з мертвих та впевненість, що з Господом нас не здолати. Про наслідування Христового шляху, який дає справжню свободу дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

Говорячи про старозавітних пророків, ми звичайно маємо на увазі тих із них, хто залишив після себе цілі книги, — це Ісая, Єремія, Єзекіїль, Даниїл й інші. Але свого роду засновником цієї традиції був інший чоловік, який зовсім нічого не писав і дуже мало говорив, але діяв так, що запам’ятався людям ...

Кожна воцерковлена людина знає про стовпів Церкви - святителей Василя Великого і Григорія Ніського. Вони є рідними братами, а їх родина дала світові одразу кількох святих, які прославились своїми духовними подвигами. Як правило, менше згадують про старшу сестру отців Церкви – преподобну Макрину. Хоча разом з матусею безпосередньо вона виховувала відомих братів і сама прославилась та канонізована. Цю велику жінку православні вшановують 19 липня.

У 6-ту неділю після П’ятидесятниці Церква згадує подію зцілення Христом розслабленого. Особливістю цього чудесного лікування, про яке з певними подробицями діляться три євангелісти (див. Мф. 9:1-8; Мк. 2:1-12; Лк. 5:17-26), є те, що воно було здійснене не за вірою самого хворого, а по вірі інших людей..

Ми розуміємо, що наша віра менше за гірчичне зерно. Численні слабкості, гріхи, погані звички і нестриманості тягнуть нас додолу. Війна забирає близьких, останні сили, впевненість у майбутнє, але не повинна знищити в пошматованих серцях головного – цінності, за які український народ воює.