Як часто у житті піднімається буря, з’являються несподівані труднощі. Тоді нам здається, що Бог нас покинув, немає порятунку, ми тонемо… А Господь у цей час стояв високо й молився за світ і за тих, які внизу боролися з хвилями. Коли нам важко, Ісус стоїть над нами, не тільки молячись, але спускається і приходить крізь бурі життя із простягнутими для порятунку руками.

Людина є Образом Божим і тому відбиток Фаворського світла є в кожному з нас. Якщо воно затьмарюється й хтось не зберігає його, то це наша біда. Але милосердний Господь дуже часто прощає гріхи, щоб поновити Божественне світло, щоб воно сяяло від живих і тих, хто вже пішов від нас. Про знак надії в темні часи дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

Віра є даром Божим, але водночас і плодом особистих зусиль кожної людини. Життя постійно ставить перед нами завдання, які на перший погляд можуть здаватись абсолютно нездійсненними. Втім, як би не було важко, болісно й нестерпно ми покликані до їх виконання та не маємо права впадати в маловірство. Попри всі труднощі ...

9 серпня Церква вшановує пам’ять апостола Матфія. За переданням, він був народжений у Віфлеємі та під керівництвом Симеона навчався Закону Божого. Матфій був одним з 70-ти найкращих учнів Ісуса і пізніше разом з 12-ма апостолами став свідком зішестя Святого Духа. Його не варто плутати з євангелістом Матфеєм, про життя якого нам відомо значно більше.

Людині не дано ампутувати свою совість. Кожним своїм вчинком вона співвідносить себе з вічністю. Але якщо ця вічність - Пасхальна, значить, ставлення до тіла стає радикально іншим. Яке воно повинне бути для християн? Пропонуємо одну із версій наукового погляду на цю проблему. Людина у всій її повноті - не сама ...

Новітня історія нашої церковної громади починалась зі свята Преображення Господнього, яке сьогодні, 6 серпня, вже у 35-й раз ми разом відзначили в храмі Апостола Любові. Народна назва Спас доволі точно відображає почуття, з якими люди приходять до духовної фортеці Слобожанщини. Ми прагнемо преображатись і спасатись. Освячення плодів, натхнений настрій і посмішки, попри весь жах війни, додаткова нагорода для тих, кому добре тут бути.

6 серпня Церква відзначає велике двунадесяте свято - Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Що є Фаворське світло і як нам до цього ставитись? Спробуємо разом розібратися. Ну, й, звичайно, не забуваємо про дари природи, які освячуються в нашому храмі в цей день.

Фрукти після освячення не стають якимись святинями, як дехто вважає, предметом благословення є не стільки плоди, скільки сама людина, що їх виростила з милості Божої. Бо земля не сама собою є плідною, вона не сама собою породжує все, що необхідне людині для підтримання тілесного життя – плідною її творить Господь, через неї виявляючи піклування про нас.

Кожен, хто знайшов у своєму житті осередок Любові, на власному досвіді пересвідчився, що означає вислів «Царство Боже посеред нас!». Вряд чи ці переживання можна до кінця висловити словами, передати засобами мистецтва чи за допомогою душевних почуттів.

У середу 6 серпня на нас чекає дуже важлива подія. На свято Преображення Господнього далекого 1989 року у Львові відбувся перехід першої громади від московської до незалежної української церкви. А через два роки під мурами нашого храму відбулась перша служба українською мовою в Харкові. Про історію та сьогодення розповідає настоятель.

«Усі путі людини чисті в її очах, але Господь зважує душі». В цих словах мудрого царя Соломона є застереження від найбільш небезпечної людської гріховної пристрасті – гордині. Адже її згубна дія виявляється не в матеріальних речах, а у світі духовному, через що тягне за собою багато шкідливих наслідків і неправди. ...

«Чудо не в тому, що намножились хліби і риби, а в тому, що люди отримують незаслужене милосердя. Ми повинні усвідомити та прийняти свою недосконалість, відкритись назустріч Божій благодаті, яка потім прийде до наших сердець і покличе творити справи любові», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.