Бог нікого не наказує. Зло само карає себе. Господь не втручається в наші справи. Нам би хотілось, аби це Він щось вирішив, зупинив, подолав, але Бог все робить нашими руками, тому віра така й вимоглива. Ми повинні бути готові виконати самі те, чого чекаємо від Господа в наших молитвах. Про обов’язок зробити прямими Його шляхи дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

4 січня Православна Церква України відзначає Собор 70-ти апостолів і вступає в період підготовки до свята Хрещення Господнього. Варто згадати їх поіменно, бо обрання цих учнів відбулося після третьої Пасхи Ісуса в Єрусалимі, тобто в останній рік його земного життя. Він дає їм настанови, схожі з тими, що дав своїм дванадцятьом апостолам (пор. Мф.10 і Лк.10: 3-24).

Богоявлення стає для нас можливістю приєднатися до Нього в любові і отримати просвітлення в цьому темному світі. Різну темряву переживає людина в житті, але гріх та смерть ми мусимо подолати. Про просвітлення нашої надії напередодні свята Хрещення Господнього дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

3 січня Церква вшановує пам'ять пророка Малахія, який жив за чотири століття до Різдва Христового. Він звинувачував своїх одновірців у легких розлученнях, шлюбах з язичниками, а також невірності Богу, що є наслідком поганих стосунків між людьми. Багато проповідував пророк про прихід Іоана Хрестителя і Спасителя світу. Малахію вважають останнім пророком ...

Жорстокість сил зла має такий обсяг, що Господь йде на розп’яття. Якщо ми будемо наслідувати Спасителя, то повинні пам’ятати, що любов і жертовність – це головні речі в християнстві. Любов насправді перевіряється питанням: чи готовий ти до жертви, чи ні? Про зміст нашої надії в день отримання Ісусом ім’я дивіться в проповіді о.Віктора Маринчака.

У сучасному мовленні слово «фарисей» вживається здебільшого в переносному значенні: людина лицемірна, ханжа. А колись, у стародавній Юдеї, фарисей був послідовником релігійно-політичної течії, що виражала інтереси заможних юдеїв і відзначалася фанатизмом та надмірною увагою до зовнішніх проявів релігійності.

1 січня Церква вшановує пам’ять святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської в Малій Азії. З давних давен святого Василя шанували на українських землях. Один із стовпів християнства, вчитель і автор Літургії, богослов та засновник медичних комплексів, борець з єретиками й законодавець чернечого життя на Сході. Він прожив всього 49 років, але залишив колосальну спадщину праць і добрих справ.

Добігає кінця ще один календарний 365-денний відрізок нашого життя. І традиційно навколо тривають передсвяткові клопоти: з подарунками, прикрашанням осель, розважально-відпочинковими заходами, карнавалами, ярмарками тощо. Для християн найбільшим зимовим святом, безперечно, є подія Різдва Христового. А як щодо Нового року?

На Новий рік носили «вечерю» бабі-повитусі, таким чином вшановували її участь у появі на світ нового покоління. У хаті залишався лише «Дід», котрого діти молотять вдосвіта на самий Новий рік, і з цим зерном, до якого додавали трохи іншого, йшли посипати по хатах. Про українські традиції на Щедрий вечір і Василя Святого читайте у нашому матеріалі.

Подякуємо тим, хто приходив на допомогу, співстраждав, жертвував своїм часом і грішми, віддавав частку душі, був добрим самаритянином, не покидав нас в хвилини хвороби і відчаю. Навіть тим, хто не виконав свої обіцянки, кинув посеред дороги, зрадив глибоким почуттям. Їм теж за великим рахунком слід подякувати, бо випробування втраченої довіри роблять нас мудрішими.

31 грудня церква вшановує пам'ять Петра Могили. Відомий український політичний, освітній діяч, архімандрит Києво-Печерського монастиря, Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, екзарх Константинопольського патріарха – таким увійшов в історію канонізований Церквою прославлений державотворець. Петро Могила був вихідцем з давнього молдавського боярського роду. Він народився 31 грудня 1596 року. Батько хлопця ...

Важко уявити різдвяні свята без коляди. А нагадаємо, що святковий період триває не лише в день відзначення події Різдва Христового. За церковною традицією, цілих 12 днів – від Різдва до Богоявлення (від 25 грудня до 6 січня) – тривають святки, або святі дні.