Останнім часом ми багато розмірковуємо про смерть. Вона оточує нас майже щодня, бо на війні гинуть наші близькі та знайомі. У книзі «Досвід навернення» настоятель Іоано-Богословського храму висловлює цікаві думки про відхід людини до Вічності, але наразі ми хотіли би ознайомити вас з фрагментом бесіди з о.Віктором Маринчаком про старість. Нагадуємо, що саму книгу можна придбати в храмі або замовити «Нової поштою».

Вряд чи на планеті є більш кроваві землі, ніж територія нашої знедоленої країни, де протягом десятиліть тривали найжорстокіші трагедії. Навали численних ворогів, голодомори, світові війни, Чорнобиль – все витримала Богом бережена Україна. За планами завойовників і логікою світових процесів вона мала би давно зникнути з історичної мапи, але щоразу воскресала та відновлювалась.

20 червня Православна Церква вшановує пам’ять святих мучеників Інни, Пінни та Римми, які походили з північної Скіфії і були учнями святого апостола Андрія Первозванного. Про них відомо небагато, але є припущення, що вони могли бути єпископами. Але як би не сперечались історики та богослови, своїм першомученицьким подвигом вони відкрили початок збору дорогоцінної духовної скарбниці – великого сонму всіх святих, котрі просіяли в землі українській.

19 червня за новоюліанським календарем Церква вшановує пам’ять апостола Юди, брата Господнього по плоті. Він був сином праведного Йосипа Обручника від його першої дружини, яка померла. Юда Фаддей належав до найближчого оточення Спасителя і входив до числа 12-ти учнів Христових. За походженням він був з роду царя Давида і з ...

Напевно кожен з нас не раз ставив питання: чому люди хворіють? Адже якби ми протягом свого життя мали відмінне здоров'я, то могли б принести чимало користі як для сім'ї, так і для суспільства. Однак такі думки приходять переважно тим, хто з якихось причин втратив здоров'я. Зазвичай молоді, сповнені сил люди, ...

Поставлення на церковнослужителя називається хіротесія, що з грецької мови означає покладання рук й звершується за межами вівтаря, в храмі. До обов’язків церковнослужителів входить скликати віруючих до богослужіння, б’ючи у дзвони, запалювати свічки у храмі, подавати кадило, читати Священне Писання, окрім Євангелія, а також співати за богослужінням.

Петрів піст – один із багатоденних постів Церкви, який називають ще Апостольським. Адже відомий він ще з апостольських часів і встановлений на згадку про те, як святі апостоли, найближчі учні Христові, прийнявши дари Святого Духа в день П'ятидесятниці, в пості та молитві готувалися до всесвітньої проповіді Євангелія. Розпочинається цей піст ...

«Ми покликані звершити свій подвиг, перебуваючи в тих умовах і обставинах, в яких опинилися й з тими можливостями, що нам надано від народження. Людина може бути слабкою і спустошеною, відчувати відчай та зневіру, але вона повинна долати себе та свою відкинутість від Бога. Головне – встояти й святість полягає в тому, щоб бути переможцем над смертю», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака в неділю всіх святих.

Є дні, коли Церква вшановує ікони «Пом’якшення злих сердець» та «Нерушима Стіна». В нашому храмі ми також маємо їх святий образ, тому пропонуємо з ними ознайомитись трішки ближче. В день всіх святих Церква особливо її вшановує.

«Серед Дарів Святого Духа є один особливий і надзвичайно важливий для нас - Дар Свободи. Християнські богослови розуміють його як свободу від гріха, спокуси, темних сил і всього злого та брудного, що обтяжує людину. Господь кличе нас до духовної Свободи, щоб здійснювати головне призначення і в будь-яких умовах здійснити Образ Божий та увійти в тканину історії», - із суботньої проповіді о.Віктора Маринчака.

День Всіх Святих не випадково з’єднаний із першою неділею після П’ятидесятниці. Власно, цим підкреслюється, що святість – це плід Духа Святого. Він дозрів не в якихось напівбогів, велетнів або інопланетян, а у звичайних людей, зроблених із того ж тіста, що й ми з вами. Святі шанувалися з найраніших століть християнства.

Сьогодні український народ щодня проходять крізь важкі випробування – війна, втрати, тривога за рідних, невідомість майбутнього. І, зрозуміло, в таких умовах серце може легко зачерствіти чи впасти у відчай. Проте саме віра у Бога, довіра до Його промислу й відкритість до благодіяння Святого Духа допомагають душі не згаснути.