Буває, що в тяжку і страшну хвилину потрібно, аби, нічого не кажучи, нас хтось просто обійняв. Щоб ми могли припасти до чиїхось грудей, заховати там своє обличчя, сльози, весь жах, тугу і відчай від всього, що відбувається. Коли поряд нікого нема, а таке іноді трапляється, нас обіймає Пресвята Богородиця. Про Любов, що ніколи не перестає дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

У покровителя нашого храму апостола євангеліста Іоана Богослова було чимало учнів та послідовників. Він прожив довге життя і, звісно, перші християни його особливо поважали. Але був у Апостола Любові один учень, якого згадують окремо. 24 серпня Церква вшановує пам'ять священомученика Євтихія, який багато перетерпів за християнську віру. Священномученик Євтихій був ...

Нещодавно військові капелани, клірики Харківської єпархії ПЦУ провели цікаву зустріч з підписниками інстаграм-спільноти духовенства та вірян «Православні східняки», яку назвали «Кава зі священником». У неформальній атмосфері люди відкриваються набагато більше, ніж у храмі: можна спокійно поставити будь-яке питання священнику, поділитися тим, що на серці, і почути відверту відповідь. Подібні зустрічі ...

Справжня свобода неможлива без гідності, самостійність - без відповідальності, воля - без жертви. В осерді християнства лежить ідея подолання залежності, усунення тягаря гріха, скасування рабства в усіх його жалюгідних проявах. «До свободи покликані ви, браття» (Гал.V:13),- наголошує апостол Павло.

22 серпня Церква згадує Грузинську ікону Божої Матері. У народі часто про неї згадують, коли звертаються до Бога при найважчих хворобах. Вона належить до іконографічного типу «Одигітрія». Характерною особливістю зображення Спасителя на Грузинській ікони Богородиці є підвернута під ліву, оголена підошва правої ноги.

Коли християни говорять, що початок мудрости – страх Господній, то небагато людей розуміють, чому це насправді так. Бо поняття і страху, і мудрості більшістю людей розуміються з позиції світської, від власного емпіричного досвіду, а не з богословської точки зору. Тож слід пояснити, чому страх Божий дійсно є початком для премудрості.

В історичні моменти життя країни на передній план виходять пророки, які змінюють долю держави. Ізраїльській народ це відчував постійно, бо серед його достойних синів завжди знаходились справжні велетні духу. Серед них, безумовно, пророк Самуїл, пам'ять якого Церква вшановує 20 серпня за новоюліанським календарем. Пророк Самуїл був п'ятнадцятий і останній суддя ...

19 серпня минає 34 роки відтоді, коли під стінами понівеченого безбожниками-комуністами Іоано-Богословсьвого храму в Харкові вперше після руйнування була відслужена служба Божа. Так починалось третє відродження Української Автокефальної Православної Церква на Слобожанщині! П’ять років тому наша, нині вже покійна парафіянка Ніна Немировська, опублікувала свої спогади про ту історичну подію. Вона назвала цей матеріал «Так виборювалася Незалежність».

Хліб має велику цінність для кожної людини, а особливо для християн, адже він є символом духовної поживи, якої потребує людина. Під час Таїнства Святого Причастя хліб і вино силою та дією Святого Духа стають істинним Тілом й істинною Кров’ю Господа нашого Ісуса Христа.

18 серпня Православна Церква святкує пам'ять святих мучеників Флора і Лавра, яких здавна почитали в Україні-Русі як покровителів домашніх тварин, особливо коней. Раніше святі Флор і Лавр були відомі всім, а їх зображення можна було знайти в кожній селянській хаті. Зі зникненням коней з сільської праці ослабла в народі і ...

Бог є джерелом життя, сили і могутності. Він надає її й нам. Ми ту силу не знаємо як викликати в собі, але вона приховано присутня в кожній людині. З нею нам вдасться подолати як свою слабкість, так і ворога, темряву та зло. Про віру, що рухає гори, силу духу і нездоланну волю до перемоги дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

Питання яке було поставлено учнями: "Чому ми не змогли його зцілити?" - Тому що не вистачило віри. Чи не віри в те, що у них є сила це зробити, а віри в те, що Бог може це створити, і що роль учня в тому, щоб розкрити якомога ширше двері для Бога, щоб Він міг вступити в життя і створити диво.