Ми повністю втратили все своє попереднє життя. Воно вже ніколи не повернеться до нас і з цієї війни ми не повернемось такими, як були раніше. Маючи досвід страждань будемо зовсім іншими. Але перебуваючи в центрі випробувань, горя і муки нам треба почути слово надії. Про життя після втрат дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

У 7-му неділю після Пасхи, між Вознесінням і Трійцею, свята Церква згадує й прославляє святих і богоносних отців Першого Вселенського Собору. Святі отці, що сповідували на соборі догмат про єдиносущність Сина Божого, не могли відректися від свого знання заради збереження в Церкві миру.

31 травня Церква вшановує пам'ять одного з 70-х апостолів першого століття Єрму. Його книга «Пастир» на початках християнства була настільки популярна і авторитетна, що її майже дорівнювали до Євангелія та читали публічно в храмах. Про Єрму згадується в Новому Заповіті, а його натхнена проповідь стала зразком для учнів Христа перших ...

Щоб здобути злет духу ми повинні отримати перемогу над тяжінням земного, марнотного, сповненого життєвих турбот світу. Для апостолів Вознесіння Христа до Неба стало остаточним підтвердженням Його перемоги над смертю. Нам всім вона теж надзвичайно потрібна. Про надію на звільнення та подолання несвободи тяжіння в усіх вимірах існування дивіться у проповіді о.Віктора Маринчака на свято Вознесіння Господнього.

Від початків в іконографії Вознесіння виділяють два типи зображення. Для західного стилю, хоч він і походить з давньоєрусалимської традиції, символічно показано, що Христос ніби постає з гробу, як з овалу, і ступає на схил гори. А Божа десниця підносить Його вгору. Знизу ж стоять жінки-мироносиці. Та згодом цю традицію замінює інша – візантійський тип іконографії, який і дійшов до наших днів. Христос показаний у сяйві слави та в оточенні янголів, а під його покровом, на землі стоять апостоли з Б

Єрусалим - місто, що поділене між двома державами і трьома релігіями. Переживаючи події Страсного тижня, ми так чи інакше проходимо вулицями і стежками цього давнього міста, слідуючи за Спасителем. Поглянемо на визначні місця Єрусалиму часів Ісуса Христа.

Чи був Адам для Бога важливішим за Єву? Чому поруч з Ісусом було чимало яскравих, героїчних жінок, але про них так скупо згадано в Біблії? Чи змінюється роль жінки в сучасній церкві та чи можливо висвячення жінок на священників? Спробуємо розібратися з вічно актуальними гендерними питаннями.

Сучасна українська церква виходить в TikTok. Перші зйомки в Іоано-Богословському храмі ПЦУ міста Харкова контенту для молоді. Говорили про віру - просто і з гумором! Без пафосу й кліше, але з сенсом та сподіванням бути почутими. Два ролика вже змонтували. Їх можна побачити на нашому youtube каналі https://youtube.com/shorts/4kRLeYD6Oz4?si=OUrJihJhghIGYZjo, а також https://youtube.com/shorts/joaTp3tgjQQ?si=csedf7TbIA4k_NXC. Далі буде! Посилання на канал ТіkТоk Православні східняки https://www

Погляд в Небо вимагає від споглядача подальших кроків. У вирішальні моменти недостатньо бути лише нейтральним спостерігачем. Слід брати відповідальність, діяти, віддавати і виконувати своє призначення. Свято Вознесіння як раз про непереможну силу безсилих.

Поки ти можеш послатися на свою хворобу, слабкість чи сліпоту, то є можливість ухилитись та не здійснювати якісь речі. Але якщо бачиш, фізично спроможний і не розслаблений, то вся повнота відповідальності за дії та бездіяльність лежить на тобі. Про тягар нашого прозріння дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

Зціленню сліпонародженого присвячено всю дев’яту главу Євангелія від Іоана. Несподіваним є те, що саме зцілення описується у двох віршах, а протиріччя, які воно викликало, – у тридцяти дев’яти.

«На шляху свого духовного розвитку ми з вами повинні зрозуміти, що кінцева мета кожної віруючої людини не просто спасіння або порятунок у цьому світі чи житті вічному. Головна наша мета – бути в єдності з Богом, який є Любов, світло і сонце правди», - із суботньої проповіді о.Віктора Маринчака.