Любові завжди недостатньо. Її треба постійно додавати та намножувати. Нам слід повірити, що Господь любить всіх і кожного. Зараз Він відкриє нам двері покаяння, але ж справжнє прощення можливо тільки з Божої Любові. Про повернення від пекла до раю дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

Цьогоріч Великий піст починається 23 лютого, тобто до нього ще достатньо далеко, але Церква поступово починає готувати вірних до цього важливого періоду в житті християн. Попереду час для глибокої молитви і покаяння, коли кожен з нас повинен випросити у Господа прощення своїх гріхів (через сповідь) і достойно причаститися святих Таїн Христових. Спробуємо розповісти про весняну подорож духу докладніше.

У цю суботу на Всенічній ми вже почуємо перші постові піснеспіви. Попереду підготовчі тижні до Великого посту, а, значать, в храмі лунатиме зойк душі: «Покаяння відкрий мені двері, Життєдавче, Христе, бо лине зранку дух мій до Храму святого Твого. Храм же мій тілесний ввесь забруднив. Ти ж, як Щедрий, очисти з добросердечної Твоєї милості».

Роздуми про віру Клайва Стейплза Люїса - всесвітньо відомого богослова і письменника, який частину свого життя був атеїстом і лише згодом навернувся, вже багато десятиліть є актуальними. Його книга «Просто християнство» — це зібрання виступів Льюїса на радіо в час Другої світової війни. В цих передачах він розповідав солдатам, які в будь-який момент можуть загинути, про Бога і пізнання істини.

Обтяжена гріхами людина може по-різному реагувати на заклик до покаяння: виправдовувати себе, захищатися прихованою агресією, звинувачувати ближніх, ставати в позу ображеного. Ніж дослухатися до голосу совісті завше легше перекласти відповідальність на інших, знайти крайнього, відкласти прийняття рішень або взагалі заперечити провину. Якби Бог вчиняв по-справедливості, то ніхто не мав би можливості врятуватись.

30 січня Церква вшановує Трьох Святителів Вселенської Церкви — Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Це свято ми можемо назвати таким, що подолало розбрат, припинило ворожнечу. Згідно із Святим Переданням, поштовхом до встановлення його була велика суперечка у другій половині XI ст., в час правління Візантійського імператора Олексія I ...

На відміну від зла та покарання, гріх і розслаблення мають прямий зв'язок. Той, хто згрішив підриває основи свого внутрішнього життя. Його душа потерпає від розслаблення. Оскільки неможливо відкупитися за вчинений гріх, то нам потрібне прощення Господнє. Про неприпустимість духовного розслаблення дивіться у проповіді о.Віктора Маринчака. Допомогти храму ви можете, надіславши ...

28 січня Церква вшановує пам'ять преподобного Єфрема Сирина. Того самого, молитву якого ми будемо постійно повторювати на службах і читати вдома під час Великого Посту. Це був справжній подвижник віри: відлюдник, письменник, преподобний, що відмовився від єпископства, вважаючи себе негідним. Про людину, яка за життя не сказала нікому жодного поганого ...

27 cічня повнота Церкви Православної вшановує день у який відбулося перенесення мощей святителя Іоана Золотоустого. Іоан Золотоуст - великий вселенський учитель та ієрарх, помер в 407 році в місті Комани на шляху до місця заслання, засуджений через підступи імператриці Євдоксії за сміливе викриття пороків, що панували в Константинополі. Перенесення його чесних мощей з Коман у Константинополь відбулося в 438 році, через 30 років після смерті святителя, при сині Євдоксії імператорі Феодосії II (40

Довкола нас, все частіше здається, події нагадують жорстокий театр абсурду. Світ лежить у злі, людські страждання багатьма щодалі тим більше знецінюються, у світі зростають самозакохані тирани, брехуни, марнославці, новітні фарисеї. А точніше – гординя опановує світ, бо саме вона є причиною багатьох бід і незліченних пороків

В часи митаря Закхея повертали вчетверо у випадку найстрашніших провин, таких як вбивство. Він серцем знає, що є запеклим грішником. Ми нічим не можемо покрити свої гріхи, які назавжди лишаються в нашій біографії. Мені прощають, але я все життя буду каятись. Про рухи серця в історії трьох євангельських митарів дивіться ...

25 січня за новоюліанським календарем Церква згадує Святителя Григорія Богослова, архієпископа Константинопольського. Він народився 329 р. у південній Каппадокії біля Назіянзу (Діокесарії). Батьки його – Григорій і Нонна. Григорій вчився в Кесарії Каппадокійській, Кесарії Палестинській, Олександрії, Афінах. Близько 359 р. він прийняв хрещення. Монаше життя Григорій провадив над річкою Ірис ...