У неділю 22 березня Україна прощатиметься з святійшим патріархом Філаретом. Про його роль в житті нашої громади, вплив на історичні події останніх років та значення видатного діяча своєї епохи на розвиток церковних процесів в країні розповідає настоятель Іоано-Богословського храму о.Віктор Маринчак.

У четверту неділю Великого посту повнота Церкви вшановує пам'ять одного із своїх стовпів – преподобного Іоана Ліствичника. Його відома книга про сходження на вершини духу стала дороговказом для багатьох поколінь християн. Постать її автора справді дивовижна, а тому сьогодні згадаємо тернистий шлях Синайського відлюдника, який наближає нас до Великодня. Про ...

Господь кличе всіх нас до воскресіння. Це вкрай важко й іноді доводиться докладати надмірних зусиль. Втім, ті, хто вже пішов в інший світ, для нас не померли. Вони розкриваються в усій значущості своїх особистостей. Ми знаємо про смерть все, коли втрачаємо найдорожчу людину і помираємо разом з нею, але нам треба воскреснути. Про головне, що можна зробити для спочилих дивіться у проповіді о.Віктора Маринчака в останню поминальну суботу Великого посту.

«По суті, гріховність – це єдине нещастя нашого життя», – писав преподобний Іоан Ліствичник, якого ми будемо вшановувати в четверту неділю Великого посту. Інакше кажучи, ми маємо усвідомлювати, що всі наші життєві нещастя походять саме від гріха. Він є причиною і водночас наслідком віддалення людини від Бога, порушення Його істинних законів. Тому сповідь є важливою складовою християнського життя. Як краще до неї підготуватись?

Під час п’ятничних служб Літургії Ранішосвячених Дарів та часів, що їй передують, ми десятки разів творимо поклони. Вони бувають земні та поясні. Молитва Єфрема Сирина без них не обходиться, а перед причастям, на поклонінні Хресту та при співі «Отче наш» вся громада в храмі стає на коліна. Це зворушливо і має свій сенс, про який варто сказати кілька слів.

Клята війна продовжує розривати наші душі й краяти пошматовані серця, але все-таки важливо нагадувати собі та тим, хто поряд, що ми покликані до життя. Християнство є світоглядом ірраціональної надії на воскресіння померлих та буття майбутнього віку. Тому наша екзистенційна справа полягає в тому, щоб долати смерть.

На фото останній вихід із Царських воріт Іоано-Богословського храму міста Харкова Патріарха Філарета. З глибоким сумом і жалем повідомляємо, що 20 березня, на 98-му році життя, зупинилось серце Святішого Патріарха Філарета. Предстоятель ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній: закликав всеукраїнську паству підносити сердечні молитви за упокій душі новопреставленого патріарха ...

У сімейних стосунках традиційно складовою постування є утримання від подружнього життя - саме від сексуальних відносин між чоловіком і дружиною. Це питання викликає багато дискусій і навіть спекуляцій. Спробуємо про це поміркувати з точки зору практикуючих християн сучасного світу.

"Бог втручається в історію: в життя конкретної людини, народів, етносів, усього людства. Україну Він проводить через найтяжчі, найстрашніші випробування. У першу чергу, як я розумію, випробовує вірність Богові, який є Любов, Добро і вірність Свободі", - із книги "Досвід навернення" о.Віктора Маринчака.

Громада Іоано-Богословського храму разом з усією Харківською єпархією ПЦУ і численними учнями та духовними чадами вітає о.Віктора Маринчака з Днем народження. Бажаємо настоятелю духовних і фізичних сил, міцного здоров’я, повноти буття й нових звершень заради Бога і України. Нехай Господь благословляє дні його життя і дарує небесні й земні ласки ...

Життя наше, безумовно, не може не бути трагічним, тому, що головне в ньому любов і жертва. Ми вкладаємо в нашу любов все своє серце, працю, сили, час. Той чи інших хрест чекає кожного з нас, але, знаючи, що це неминуче, ми повинні світло дивитись в майбутнє. Про прекрасний трагічний світ дивіться у проповіді о.Віктора Маринчака після читання другого Євангельського уривку Страстей Христових на Пасії.

17 березня Церква вшановує одного з найулюбленіших святих українського народу, преподобного IV століття Олексія, до основного імені якого долучилося ще одне ймення – людина Божа. Сучасникам зараз важко уявити, що головним змістом життя людини може бути Бог і служіння Йому. Втім, життєопис Олексія, людини Божої, допомагає зробити це повною мірою. ...