Більше ніж тисяча років чеський народ молиться до святого Вацлава словами: «Не дай нам загинути!». Сьогодні це побажання є також і молитвою українського народу. В день перенесення мощів святого князя чеського варто згадати цього оборонця і покровителя, якого наші сусіди відзначають на державному рівні

2 березня Церква вшановує пам'ять святителя Іова (Борецького). Він був визначною постаттю в історії української філософської думки початку XVI- кінця XVII століття, прославленим представником шляхетного роду, культурним і освітнім діячем. Іван Матвійович Борецький народився у 1560 році в селі Гміна Бірча, яке на той час входило до воєводства Речі Посполитої. ...

Ми продовжуємо подвиг святого і великого посту, мета якого – не заборонити, а стримати, упокорити тіло, пристрасті, вивільнити дух з полону тілесних проблем й турбот. Люди доволі багато часу витрачають на піклування про тіло, щоби воно мало заспокоєння у відпочинку та сні, насичене їжею і питтям, було здоровим. Але часом ...

Приклад апостола Нафанаїла, який сидів під смоковницею, свідчить, що Спаситель бачить абсолютно все. Він знає про нашу долю, трудності та поневіряння. Звісно, Господу відомо про скоєні нами гріхи, але Його милосердя виявляється таким, що Він готовий прийняти недосконалу людину, якщо та прагне світла, добра і свободи. Про покаяння, як умову з’єднання з Богом дивіться в недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

Постування має дуже глибокий сенс у першу чергу тому, що ти не вчиняєш злого, темного і брудного, а намагаєшся робити правдиве, світле та чисте. Преподобний Єфрем Сирин казав: «Краще у Великий піст з’їсти шмат м’яса, ніж образити людину». Про важливість постувати в нашій поведінці, способі життя і дій дивіться в суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

Торжество православ’я звершується в перший Тиждень Великого посту в Неділю. Воно було встановлене в Греції в IX ст., В пам`ять остаточної перемоги над ворогами православ`я – іконоборцями. Вчення про шанування ікон, засноване на св. Писанні і затверджене звичаєм перших християн, до VIII ст. залишалося недоторканним. Але єресь іконоборства, що з`явилася ...

Світ після раю є пеклом. Коли ми впадаємо в гріх, то пристрасть або ненависть чи щось абсолютно спокусливе тягне до себе й ти відчуваєш, що тут є насолода або якась примарна справедливість в тому гніві чи злобі. Але Бог не того чекає від нас і не тому навчає. Про повернення до раю та перші кроки покаяння дивіться у проповіді о.Віктора Маринчака.

У суботу першого тижня Великого посту ми згадуємо пам’ять святого, ім’я якого міцно пов’язане з Чотиридесятницею. А точніше – з першим тижнем Великого Посту, що колись навіть мав назву Феодорового. Свята Православна Церква підносить молитви до великомученика Феодора Тирона, який за часів Юліана Відступника застеріг християн від їжі, що була окроплена на честь поганських богів.

Варто пам’ятати, що покаяння і сповідь – це не тотожні поняття. Покаяння – це внутрішній стан скорботи за гріхи, розкаяння людини за свої неправильні слова, думки, вчинки чи наміри. А сповідь – це зовнішній вияв нашого покаяння. Для отримання прощення і полегшення необхідне одне і друге. У сповіді як Таїнстві через священнослужителя завдяки дії Святого Духа відбувається прощення свідомих гріхів, які вчинила людина після прийняття святого Хрещення. Тому Таїнство Сповіді є Таїнством духовного оздо

Обмеження посту насправді є не тягарем, а, навпаки, додатковою можливістю. Не суворим викликом, вимушеним обов’язком чи важкою необхідністю, а чудовим періодом відкидання зайвого, зменшення метушливості, суєтності, клопітливості. В стосунках з Богом ніколи не йдеться про примус – тільки про Любов, яку ми здатні виявити та передати ближнім.

Літургія Ранішосвячених Дарів – одне з найкрасивіших Богослужінь Православної Церкви і є окрасою служб Великого посту. Її дійсно можна назвати серцевиною та найбільш характерним Богослужінням цього священного періоду. Власне, Літургія Ранішосвячених Дарів не є «літургією» у тому сенсі, в якому ми розуміємо Літургії святих учителів Церкви Василія Великого та Іоана Золотоустого, а являється особливим чином Причастя. Cаме тому ми останніми роками служимо її не вранці, як раніше, а у п’ятницю о 14.0

У покаянному каноні, який ми завершили читати сьогодні, найбільша увага приділяється саме чистоті серця, помислів і почуттів. Весь досвід Церкви та святих надавав Андрію Критському надію, що подібне можливо. Це надзвичайно важко, як в молоді літа, коли ми зухвалі й пристрасні, так і в зрілості та похилому віці. Про надію очищення сердець дивіться у проповіді о.Віктора Маринчака.