Богослужіння цього літа в Іоано-Богословському храмі ПЦУ розпочнуться у четвер 4 червня. Маємо додаткову урочисту службу, крім традиційних Літургій, які відбуваються у нас щосуботи і щонеділі. У п’ятницю об 11 годині здійснюється Таїнство Соборування. Більш докладно про особливу службу цього тижня розповідає настоятель.

Не можуть бути хрещеними батьками рідні батьки, подружжя (для однієї дитини), неповнолітні, а також ті, хто не вірує в істини Православної Церкви, іновірці та нехрещені. Щодо того, скільки має бути хрещених батьків, то традиційно в Україні нормою є мати пару хрещених батьків: батька і мати.

2 червня Церква особливо вшановує Києво-Братську ікону Божої Матері. Цей чудотворний образ датується кінцем XVII століття. Унікальна ікона була однією з центральних храмових ікон мурованого Богоявленського собору Києво-Братського монастиря, який був зведений коштом гетьмана Івана Мазепи на Подолі, а знищений радянською владою у 1935 році.

1 червня Православна Церква вшановує пам'ять преподобного Агапіта Печерського (бл. 1095). Це свято є дуже близьким для нашого храму, бо вже декілька років у нас зберігається часточка мощей преподобного. Преподобний Агапіт Печерський, лікар, був киянином. Став ченцем Печерського монастиря за преподобного Антонія, життя й подвиги якого наслідував. Він отримав від ...

Парафія храму Святого Духа в Харкові 1 червня 2026 року відзначила своє храмове свято. Привітати громаду та настоятеля приїхали наші отці, інші священники Харківської єпархії, військові капелани та численні гості. Очолив святкову Літургію архієпископ Харківський і Слобожанський ПЦУ владика Митрофан. Вітаємо братську парафію, куди ходить також і багато наших вірян, ...

«Зішестя Святого Духа торкається кожного й тому наповнює нас світлом, могутністю та можливістю стояти за свою любов, правду і свободу. Ми розуміємо значущість духу в житті окремої особистості та всього народу. Перемагають не ті, у кого більше озброєнь, а ті, хто мають духовну силу», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака на Свято Трійці.

Сьогодні, на другий день після свята П’ятидесятниці, ми відзначаємо День Святого Духа, таким чином особливо вшановуючи третю Особу Пресвятої Трійці. В цьому випадку третя – не черговість, а унікальна Іпостась Бога, в усьому рівна Отцю і Сину за божественними властивостями.

У неділю ми відзначаємо День Святої Трійці, таким чином вшановуючи єдиного за природою Бога, сущого в Трьох Особах: Бога Отця, Бога Сина і Бога Святого Духа. Вчення про те, що Бог Один, але в Трьох Особах, є вченням таємничим – проте не секретним, прихованим від людей, а таким, що пов’язане з великою Таїною, таким, що відкривається не через логічні розмірковування, а через віру.

Богослов’я про Пресвяту Трійцю, а тим більше внутрішньотроїчні стосунки - є одними з найбільш складних питань на шляху теоретичного пізнання Бога. Цікаво, що на такому потужному дискусійному тлі, розвинулася іконографія Старозавітньої Трійці, яка у неймовірно простий спосіб підводить до розуміння відповідей на складні теми. Принаймні, у пересічного християнина, який дивиться на ікону Пресвятої Трійці ніколи не виникне запитання, хто з трьох ангелів має більшу владу, адже вони завжди майже іденти

Служба на батьківську суботу є винятковою, бо цього дня згадують всіх від віку спочилих. Твориться особлива поминальна молитва за тих, хто в зневірі, падінні, муках і стражданнях відійшов до іншого світу. Один Бог є свідком того, що трапляється в житті людини і тільки Він знає час остаточного Суду. Тому в Троїцьку поминальну суботу перераховуються всі, хто пропав безвісти, загинув при нез’ясованих обставинах, згадуються навіть ті, хто, можливо, був убитий, але смерть інсценована як самогубство.

29 травня Православна Церква України вшановує чудотворну ікону Божої Матері «Споручниця грішних», яка також має певне відношення до Зелених свят. Цей образ названий так за написом, що зберігся на ньому: «Аз споручниця грішних до Мого Сина…». Ікону також називають Корецька ікона Божої Матері, оскільки з XVII століття вона зберігається на Волині в Корецькому жіночому монасти

Вдячність - почуття велике. Ми любимо, коли нам дякують інші, ми шануємо таких людей, говорячи: от яка вдячна, чемна людина, але самі не поспішаємо дякувати. Любить і Господь тих, які Йому дякують, хоча Він і не має потреби в цьому. Це почуття потрібно нам і для нас, для виховання й освячення нашого серця й нашої душі в Господові й через Господа.