Основними джерелами до життєпису святої Макрини є твори її брата Григорія Ніського, який присвятив їй працю «Діалог про душу і воскресіння» – тут він викладає власне вчення, представляючи Макрину як «вчителя», який на смертному ложі пояснює науку про безсмертя душі, воскресіння і відновлення всіх речей – бо саме такі спогади збереглися в нього про момент її відходу до вічності.

Перші згадки про ладан в Старому Завіті зустрічаємо в книзі пророка Єремії, де ще оповідається і про царство Саба, звідки ладан імпортувався (Єр. 6: 20). У книзі Левит та пророка Єремії ладан згадується серед приношень ізраїльтянами не у священному сані, а також є вказівка на використання фіміамників (кадильниць), в яких спалювався ладан, а отже і на використання його священнослужителями за старозавітнім богослужінням.

Віра перемагає морок навіть тоді, коли, здається, що сліпота темряви відтепер назавжди. Коли немає перспектив і жодних шансів. Коли відчай перетворюється в звичку, а приреченість стає долею. «За вірою вашою нехай буде вам» (Мф. 9:29) – промовляє Спаситель сліпцям перед їх прозрінням. Вони скористались своїм шансом, відчули благодать і можливість виходити за межі закону.

Майбутня свята народилася в Малій Азії, в місті Антіохії в родині язичницького волхва. У дитинстві вона втратила матір і батько віддав її на піклування годувальниці, яка виховувала Марину у християнській вірі. Дізнавшись про те, що його дочка стала християнкою, батько в обуренні відмовився від неї. Так починався шлях великомучениці Марини.

Хрещення є винятково важливим Таїнством у духовному житті кожної людини. Це особливий момент, наповнений світлом, радістю та любов’ю. Наслідуючи слова Спасителя, Хрещення називають другим, духовним, народженням, яке відкриває людині дорогу в Царство Боже, до спасіння, у вічне життя. Це священнодія, яку встановив Сам Господь, і коли вона звершується, то тому, хто охрещується, подається благодать Святого Духа, яка очищає від гріхів та єднає з Богом.

Хреститель Русі святий рівноапостольний князь Володимир на століття вперед визначив духовну долю нашої Церкви і українського народу. 15 липня за новоюліанським календарем вшановується пам'ять того, хто офіційно затвердив християнство на нашій землі. Ми небагато знаємо достеменних історичних фактів з його біографії. Особливо мало відомостей про дитинство та юні року майбутнього ...

14 липня Церква вшановує благовірного князя Оскольда. Він народився приблизно у 30-х роках ІХ ст. і був по прямій лінії нащадком роду Києвичів – князівської династії, родоначальник якої – князь Кий, що заснував майбутню українську столицю.

Архангел Гавриїл вважається Божим вісником і посланцем. Його поява сповіщає про важливі для всього людства події, які змінюють хід історії. Саме Архангелу Гавриїлу Господь довірив священну місію принести Благу Вість про непорочне зачаття майбутній матері Спасителя, про порятунок роду людського.

Кожен раз, коли приходить розслаблення, сподівайся на Бога і свою молитву, на друзів, які можуть принести твоє паралізоване тіло та покласти перед Господом, а головне – нічого не бійся. Які би випробування не приходили до нас, треба зберігати надію і довіру до Бога, впевненість та спокій. Навіть в гріху розслаблення Він може простити і сказати: «Вставай!», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.

Серед базових цінностей людини, звичайно, слід назвати її здоров’я та життя. Тому, зовсім не дивно, що в Святому Писанні ми так часто зустрічаємо приклади того, як Господь зцілював та, навіть, воскрешав людей. Але для чого це нам показано? Яку істину Господь хоче донести до нас цими чисельними історіями, в яких Він зустрічаючи людей подавав їм зцілення? Чого з них може навчитися людина XXІ століття?

Середньовіччя часів княгині Ольги знову повернулося до нас. Бачимо це на власні очі, бо стільки ненависті та жорстокості, яке споглядаємо останні роки, напевно, ми не бачили ціле життя. Про можливість протистояти силам темряви не захоплюючись злобою та звершення свого обов’язку без почуття лише помсти, не розпалюючись, дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

Ікона Пресвятої Богородиці "Троєручиця" має незвичний, на перший погляд, вигляд, і таку ж ;доволі дивовижну історію. Про цей чудотворний обрвз, яку Православна Церква вшановує 12 липні, читайте в нашому матеріалі. Історія чудотворної ікони Божої Матері «Троєручиця» пов’язана з долею великого церковного піснетворця і автора догматичних трактатів преподобного Іоанна Дамаскіна (пам’ять ...