«Господь не вступає в перемовини в бісами. Йому коряться всі сили небесні і земні й з цього хаосу Він упорядковує Космос. У недільному Євангелії розповідається, як Спаситель звільняє двох біснуватих та приносить мир в їхні серця. Цей уривок зі Святого Письма дає нам надію, що весь безлад, що існує в світі, не буде тривати вічно», - із недільної проповіді о.Геннадія Рохманійка.

Суботнє Євангеліє розповідає про навернення митаря Левія Матфея, який написав початкові розділи Нового Заповіту. Ми бачимо рішучість його дій. Він встав і одразу пішов за Ісусом. о.Геннадій Рохманійко під час міркувань над Благою Вісткою звернув увагу на грецький текст Євангелія, де використане слово, яке означає символ Воскресіння. Про мертвого душею податкового збирача, що став апостолом дивіться в суботній проповіді.

Євангельське читання п’ятої неділі після П’ятидесятниці описує нам подію зцілення двох біснуватих в гадаринському краї. Спаситель покидає межі юдейського світу, щоби звільнити одержимих людей. Гадаринська земля не вважалась ні місцем паломництва, ні привабливим туристичним центром, ні розвинутою багатолюдною територією, але саме тут стається історія, яка не може не вражати.

На підсвідомому рівні нам дискомфортно в темряві. Ми не бачимо, куди йти, наштовхуємося на різні перепони, відчуваємо підозру і страх, часто уява «домальовує» неприємні видіння, дивні обриси предметів тощо. Ми прагнемо хоч якось підсвітити собі шлях, йти на світло, де ми почуваємося спокійніше, впевненіше, затишніше… І це недарма, бо люди є творінням Божим, а «Бог є світло, i немає в Ньому ніякої темряви» (1 Ін. 1: 5).

У Писанні знаходимо згадки про незрозумілий, на перший погляд, звичай давніх народів Близького Сходу сипати на свою голову попіл, порох або землю. Таким чином ці люди виявляти свою скорботу і горе, наприклад, у зв’язку зі смертю близьких або через інші біди.

Звичайна людина в своєму житті зрідка контактує з обтяженими демонами індивідами, але з обивателями гадаринської закваски час від часу змушена мати справу. Питання не в тому, що їм шкода свиней та втрачених статків. Основна вада тих, хто вимагав Спасителя піти геть, полягає в бажанні змирятися з демонічною силою поряд.

3 липня Православна Церква вшановує пам'ять святих Анатоліїв: двох монахів, які жили в Києво-Печерській лаврі близько 12-го - 13-го століть. Про життя подвижників майже немає свідчить, але їх мощі знаходяться нетлінними в обителі. Також Церква згадує святителя Анатолія, патріарха Константинопольського, який нещадно боровся з єресями. Святитель Анатолій, Патріарх Константинопольський, народився ...

2 липня Православна Церква України вшановує пам'ять покладення чесної ризи Пресвятої Богородицi у Влахернi (V). Про цю історичну подію ми маємо небагато достеменно підтверджених науковцями відомостей, проте незаперечним фактом лишається здійснення цього чуда, яке мало суттєві наслідки для українського народу. Спробуємо заглибитись в історію перших століть християнства. У роки правління ...

Про цього святого ми писали, мабуть, найбільше. Тому є причина, бо у нас, християн Слобожанщини, є особливий покровитель, великий земляк, виходець зі славетного шляхетського роду Максимовичів - святитель Іоан, архиєпископ Шанхайський і Сан-Францизький. Святитель Іоан, як сказано в акафісті йому - останніх часів чудотворець, більшу частину життя провів поза Україною. Він духовно служив багатьом народам, але українська ментальність проявилася в його скромній жертовності. аскетизмі, молитовному по

1 липня, Церква вшановує пам'ять святих безсрібників Косьми і Даміана. Для розуміння цих постатей ми спробуємо додати декілька фактів з їхнього життя, яке стало жертовним служінням на славу Божу і допомогу людям. Святі безсрібники Косьма і Даміан були рідні брати. Народились вони в Малої Азії. Ні дата їх народження, ні ...

У вівторок, 30 червня, Церква соборно прославляє славних і всехвальних 12-ох апостолів, найближчих учнів Господа нашого Ісуса Христа. Вони були покликані Господом під час Його земного служіння, вони слідували за Ним під час Його проповіді і навчались у Нього

Першоверховні апостоли найбільше послужили – тому і найбільше прославлені. Приклад Петра і Павла вчить нас, що і грішник може навернутися, і гонитель – виправитися, і той, хто зрікся – розкаятися. Якими б важкими не були наші гріхи, яким би глибоким не було падіння – завжди є можливість виправити вчинене зло. Про апостолів волі в свято єдності та різноманітності розповідає о.Віктор Маринчак.