Господь ставить перед нами дуже важливе питання стосовно того, що людина буде засуджена або виправдана через те слово, яке вона промовляє. Безумовно, важливим є зміст, що і як сказано. Але можна говорити красиві та гарні речі, підноситись думкою, але на кожному кроці треба враховувати, хто тебе слухає й як він може витрумачити те, що ти сказав. Про плоди слова та їх наслідки дивіться в суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

Православна Церква 25 липня за новоюліанським календарем відзначає Успіння праведної Анни, матері Пресвятої Богородиці. У цей день віруючі вшановують кровних предків Ісуса Христа, бездітні жінки просять Бога дарувати їм дітей. За переказами, Анна чудесним чином народила свою Дочку – в похилому віці, з тих пір стала покровителькою майбутніх матерів.

25 липня Церква вшановує пам'ять отців п’ятого Вселенського Собору, який відбувся у Константинополі у 553 році та розв’язав суперечку щодо вчень трьох давно померлих єпископів, засудивши їхні несторіанські думки. Собор також засудив вчення пресвітера Оригена та єретиків, що не визнавали загального воскресіння мертвих. Про богословські дискусії та рішення п’ятого Вселенського ...

Дивом є те, що ми сьогодні прокинулись, уціліли після обстрілів, маємо можливість ходити, спілкуватись, бачити світ, любити ближніх. Розважання, що слід дякувати Господу за все, а не тільки просити. Покладатись на Його волю не лише в радості, але й в скорботі. Цінувати будь-яку мить та бачити в кожній зустрічі Дар Божий – все це вершини християнського світогляду.

24 липня Церква вшановує святих братів страстотерпців Бориса і Гліба (в хрещенні Романа і Давида) - одних з перших наших святих, канонізованих Київською Церквою, молодших синів святого Володимира Великого - хрестителя Русі-України. За часів Київської Русі звичайна сім’я складалася, як мінімум, з 6-8 осіб. Як правило, сім’ї були дуже дружними ...

23 липня Православна Церква вшановує Почаївську чудотворну ікону Божої Матері. Вона відома всьому слов'янському світові: її шанують в Україні, Біларусі, Боснії, Сербії, Болгарії та інших країнах. Поряд з православними на поклоніння чудотворному образу Пресвятої Богородиці приходять католики і греко-католики. Є цей образ і в нашому храмі (він розташований праворуч, біля ...

22 липня вшановується пам'ять Святої Мироносиці рівноапостольної Марії Магдалини. Про цю дивовижну жінку написано чимало, втім ми пропонуємо ще раз згадати біографію той, яка одна із перших удостоїлася побачити Воскреслого Господа Ісуса Христа. Народилася вона в містечку Магдалини в Галілеї. Жителі Галілеї відрізнялися безпосередністю, палкістю вдачі та самовідданістю. Ці якості ...

Єрусалим - місто, що поділене між двома державами і трьома релігіями. Переживаючи події Страсного тижня, ми так чи інакше проходимо вулицями і стежками цього давнього міста, слідуючи за Спасителем. Поглянемо на визначні місця Єрусалиму часів Ісуса Христа.

Говорячи про старозавітних пророків, ми звичайно маємо на увазі тих із них, хто залишив після себе цілі книги, — це Ісая, Єремія, Єзекіїль, Даниїл й інші. Але свого роду засновником цієї традиції був інший чоловік, який зовсім нічого не писав і дуже мало говорив, але діяв так, що запам’ятався людям назавжди. Його ім’я — Ілля, воно означає «мій Бог — Господь», і це ім’я дуже точно описує його місію. 20 липня за новоюліанським календарем Церква вшановує цю Божу людину.

Християнство є релігією радості, але вона не може бути повною без віри. Саме віра є запорукою здатності витримати всі труднощі, випробування і жахи, які випали на нашу долю. Коли ти віриш по-справжньому, то думаєш одне: «Нехай буде воля Божа». Вона часто пов’язана з жертовністю, яка лежіть в підвалинах нашого світогляду і способу існування. Про підстави радості попри все дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

Зі Святого Письма ми знаємо, що біля Христа завжди перебувало чимало людей. Ходили натовпи, які завжди щось від Нього хотіли. Напевно, двом сліпим чоловікам, про яких йдеться в недільному Євангельському читанні, було досить важко приступити до Спасителя. Їм залишилося тільки одне: голосно волати, щоби привернути до себе увагу Ісуса. І ...

Бог вимагає від нас не просто багато. Йдеться про все, що ти маєш, більше, ніж можеш, максимум на що здатний. Господь ставить перед нами іноді такі заповіді, які людина в простоті своїй не може, ані виконати, ані уявити, що їх реально здійснити. Про суворі вимоги Спасителя дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.