Крадіжка – це гріх серця, незадоволеного в Богові. Коли Господь створив цей світ, Він визначив, що кожна людина буде завжди приходити до Нього і отримуватиме все необхідне. Але незалежне, бунтівне серце побажало самостійно здобувати добро. Про порушення заповіді «Не кради!» у нашому матеріалі.

«Ми живемо в час надзвичайної величі, коли людина являє найбільшу свою могутність. Господь не може бути слабким, тому надає нам велику силу, мужність і волю. Той, хто починає відчувати в собі надихання Святого Духа, вже нічого не боїться. Він захищає справу Божу і долає смерть», - із проповіді о.Віктора Маринчака на свято Вознесіння Господнього.

Цьогоріч, у велике світле свято Вознесіння Господнього, ми підносимо щирі молитви і сердечні вітання з нагоди ще одного особливого для нас приводу – дня тезоіменитства Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія. Громада Іоано-Богословського храму ПЦУ м. Харкова вітає предстоятеля.

Єрусалим - місто, що поділене між двома державами і трьома релігіями. Переживаючи події Страсного тижня, ми так чи інакше проходимо вулицями і стежками цього давнього міста, слідуючи за Спасителем. Поглянемо на визначні місця Єрусалиму часів Ісуса Христа.

Ми зараз бачимо такі приклади, коли наслідуючи Христа, люди своєю працею, подвигом або пожертвою беруть на себе недосконалість світу і намагаються виправити його викривлення. Вони знають, що таким шляхом можуть наражатися на небезпеку, але йдуть на страждання і смерть. Про те, чого чекає від нас Бог дивіться у проповіді о.Віктора Маринчака.

Від початків в іконографії Вознесіння виділяють два типи зображення. Для західного стилю, хоч він і походить з давньоєрусалимської традиції, символічно показано, що Христос ніби постає з гробу, як з овалу, і ступає на схил гори. А Божа десниця підносить Його вгору. Знизу ж стоять жінки-мироносиці. Та згодом цю традицію замінює інша – візантійський тип іконографії, який і дійшов до наших днів. Христос показаний у сяйві слави та в оточенні янголів, а під його покровом, на землі стоять апостоли з Б

Спостерігаючи за дивом, ангели питають учнів: «Мужі Галилейські, чого ж ви стоїте і дивитесь на небо?». Справді, після Вознесіння наступає час не споглядання, а рішучих дій. Якщо ми хочемо викликати Любов, необхідно нести світло в собі, зробити так, щоб у нашій душі царювала гармонія. Треба мати відвагу любити, сміливість на вчинки, натхнення, мужність й воля.

24 травня Церква вшановує рівноапостольних Кирила та Мефодія, вчителів слов’янських. Імена Святих рівноапостольніих Кирила та Мефодія відомі кожному, хто цікавився розвитком слов’янських мов. Їх насичене подіями життя залишило яскравий слід в історії просвітництва і проповідництва християнства.

У середу 24 травня в Іоано-Богословському храмі ПЦУ відбудеться урочисте Богослужіння на честь віддання Пасхи. Служба розпочнеться о 9 ранку Великодньою Утренею, на якій останній раз цього року звучатиме «Христос Воскрес!» і пролунають Пасхальні пісноспіви, після чого одразу служимо Літургію. У четвер свято Вознесіння Христове. Про особливий порядок служб на цьому тижні розповідає настоятель.

22 травня Церква вшановує як день перенесення мощей Святого Миколая Чудотворця з Лікії до італійського міста Бар (до українського церковного календаря це свято введено Митрополитом Єфремом наприкінці ХІ століття).

Треба воскресати душами, які би випробування не прийшли на нашу землю. Досвід апостола і євангеліста Іоана Богослова розкриває головний зміст нашої віри. Ми повинні перемагати силою духу й всупереч всім жахам і труднощам залишатись в Любові. Про радість життя, вдячність Богові і обов’язок бути щасливими у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

Іоано-Богословська громада ПЦУ м.Харкова вшанувала свого улюбленого святого. Фотозамальовки зі свята. Храм Апостола Любові під час війни: люди, емоції, служіння. З нами Бог і правда. Переможемо!