Звичайна людина в своєму житті зрідка контактує з обтяженими демонами індивідами, але з обивателями гадаринської закваски час від часу змушена мати справу. Питання не в тому, що їм шкода свиней та втрачених статків. Основна вада тих, хто вимагав Спасителя піти геть, полягає в бажанні змирятися з демонічною силою поряд.

3 липня Православна Церква вшановує пам'ять святих Анатоліїв: двох монахів, які жили в Києво-Печерській лаврі близько 12-го - 13-го століть. Про життя подвижників майже немає свідчить, але їх мощі знаходяться нетлінними в обителі. Також Церква згадує святителя Анатолія, патріарха Константинопольського, який нещадно боровся з єресями. Святитель Анатолій, Патріарх Константинопольський, народився ...

2 липня Православна Церква України вшановує пам'ять покладення чесної ризи Пресвятої Богородицi у Влахернi (V). Про цю історичну подію ми маємо небагато достеменно підтверджених науковцями відомостей, проте незаперечним фактом лишається здійснення цього чуда, яке мало суттєві наслідки для українського народу. Спробуємо заглибитись в історію перших століть християнства. У роки правління ...

Про цього святого ми писали, мабуть, найбільше. Тому є причина, бо у нас, християн Слобожанщини, є особливий покровитель, великий земляк, виходець зі славетного шляхетського роду Максимовичів - святитель Іоан, архиєпископ Шанхайський і Сан-Францизький. Святитель Іоан, як сказано в акафісті йому - останніх часів чудотворець, більшу частину життя провів поза Україною. Він духовно служив багатьом народам, але українська ментальність проявилася в його скромній жертовності. аскетизмі, молитовному по

1 липня, Церква вшановує пам'ять святих безсрібників Косьми і Даміана. Для розуміння цих постатей ми спробуємо додати декілька фактів з їхнього життя, яке стало жертовним служінням на славу Божу і допомогу людям. Святі безсрібники Косьма і Даміан були рідні брати. Народились вони в Малої Азії. Ні дата їх народження, ні ...

У вівторок, 30 червня, Церква соборно прославляє славних і всехвальних 12-ох апостолів, найближчих учнів Господа нашого Ісуса Христа. Вони були покликані Господом під час Його земного служіння, вони слідували за Ним під час Його проповіді і навчались у Нього

Першоверховні апостоли найбільше послужили – тому і найбільше прославлені. Приклад Петра і Павла вчить нас, що і грішник може навернутися, і гонитель – виправитися, і той, хто зрікся – розкаятися. Якими б важкими не були наші гріхи, яким би глибоким не було падіння – завжди є можливість виправити вчинене зло. Про апостолів волі в свято єдності та різноманітності розповідає о.Віктор Маринчак.

З переходом ПЦУ на новоюліанський календар змінились деякі дати церковних свят. Відтепер ми всією повнотою Церкви прославляємо святих славних і всехвальних першоверховних апостолів Петра і Павла 29 червня. Цьогоріч вшановування припадає на понеділок, тому на початку четвертого тижня після Трійці ми знову маємо улюблене українським народом свято.

Варто пам’ятати, що Бог не тільки прощає, але й засуджує. Він може когось відкинути, якщо ти не виконуєш заповідей і не живеш Христовою вірою. Втім, Господь прощає тим, хто має Любов. Зі всіма її муками та стражданнями, бо ми так турбуємося за того, кого любимо, що наше серце крається майже щодня. Про хрест, який надає сили дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

Іоано-Богословська парафія зробила цінний подарунок правлячому архієрею. Після недільної Літургії настоятель храму о.Віктор Маринчак подякував владиці Митрофану за вагомий внесок в розбудову нашої єпархії та на знак пошани від імені найбільшої української церковної громади регіону подарував архієпископу Харківському і Слобожанському ПЦУ унікальну панагію з образом Апостола Любові.

Після Нагорної проповіді Господь пішов у Капернаум. Тут стояло римське військо під керівництвом сотника. Він язичник, але, душею пізнавши згубність поганства, був схильним до юдейства як віри, що сповідує і поклоняється єдиному Богові. Через своє добре серце цей сотник на власні кошти побудував синагогу для юдеїв, які жили в Капернаумі.

Треба бути готовим, якщо ти служиш правді та світлу, то людської нагороди не буде. Можуть статись гоніння й ти не матимеш навіть, де голову притулити. Тягар віри передбачає, що ми беремо найтяжчі обов’язки і працю до останнього дня. Про суворість та вимогливість нашої віри дивіться в суботній проповіді о.Віктора Маринчака.