Образа – це внутрішній бунт, що виникає через гадану несправедливість, який проявляється різними негативними емоційними станами та поведінкою. Вона може привести до засудження, підозріливості, агресії, а іноді стає причиною більш серйозних злочинів. В основі образи завжди лежить вражене самолюбство, самовиправдання, гординя. Вразливість – перш за все, бажання кращого ставлення до себе.

Масово анафему почали застосовувати у IV столітті стосовно єретиків (хто заперечував церковні догмати) та виявляв вперту нерозкаяність. Першою анафемою, проголошеною від повноти Церкви, було відлучення у 325 році на І Вселенському Соборі пресвітера Арія, який заперечував єдиносущність Святої Трійці. Отже, анафема в часи Вселенських Соборів була інструментом покарання за неправильне вчення щодо ключових християнських постулатів.

18 травня відзначається день пам’яті святих отців сімох Вселенських Соборів. Ці зібрання предстоятелів і представників усіх Помісних Церков скликались для позбавлення влади єресей і затвердження істин віровчення, для встановлення правил, обов’язкових у всій Церкві, а також для вирішення питань, що мають загальноцерковну важливість.

Бог не є справедливим. Він – милосердний і сповнений Любові, готовий простити запеклого грішника, аби той хоч би трішки схаменувся та покаявся. Господь не жадає, щоб ми покрили свої гріхи якимось справами. Він чекає тільки покаяння. Через нього і здійснюється наше воскресіння. Про надію і духовне прозріння дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

У неділю 17 травня після Божественної Літургії священники Іоано-Богословського храму разом з військовими капеланами та на чолі з правлячим архієреєм Харківської єпархії ПЦУ владикою Митрофаном відслужили молебень за тих, хто у в’язниці і в поневоленні. Спеціальна служба за бранців- захисників України була звершена на прохання командування корпусу «Азов» з благословення митрополита Київського і всієї України Епіфанія.

Закінчується шлях від Воскресіння до Вознесіння. Ось вже ми підійшли до останньої, шостої неділі після Пасхи. В цей день Церква згадує одне з чудес, що здійснив Спаситель під час Свого земного життя – зцілення сліпонародженої людини, в образі якого ми можемо впізнати і самих себе.

Треба вчитись новому до кінця свого життя. Поки ти здатний приймати нове, засвоювати його і рухатись разом з усім, що з’являється в цьому світі, то зберігаєш молодість розуму, душі і всієї істоти. Про необхідність йти назустріч новому в нашому житті дивіться в суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

Чистота серця – це передусім чистота думки. Людина так улаштована, що може як Мюнхгаузен витягнути себе за волосся. Тобто фактично голова може врятувати все тіло. У неї є пам'ять та мозковий центр, пов'язаний з розумною душею. А тому, до наших помислів необхідно ставитися вкрай уважно. Спробуємо проаналізувати етапи розвитку гріха: ...

Про апостолів першого століття із числа 70-ти нам відомо не так багато. Достеменних підтверджених історичних джерел I століття християнської доби маємо обмаль, хоч саме перші подвижники зробили колосальний внесок в розповсюджені віри. 17 травня Церкви східного обряду вшановують пам’ять святого апостола Андроніка і його вірну подругу Юнію.

Сім’я є основою і для життя Церкви, адже саме в ній народжується досвід віри – не теоретичний, а живий: через прощення, терпіння, спільну молитву та здатність бути поруч у складні моменти. Недарма сім’ю називають «малою Церквою», адже саме тут людина краще пізнає Всевишнього і вчиться довіряти Богові через довіру до ближнього: «Де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я серед них» (Мф. 18:20).

Спосіб мислення зазвичай визначає нашу поведінку. Реакція на виклики формує характер. Точне окреслення проблеми стає початком її вирішення. Правильно поставлене питання сприяє виходу за обрії непізнанного. В окулярах оптики Вічності пошук винних з рефлексіями бачиться очима Бога. Що Він хоче мені сказати? Яке значення має для спасіння призначений хресний шлях? В чому полягає промислительний сенс випробувань?

15 травня повнота християнської Церква вшановує пам'ять преподобного Пахомія Великого. Святий народився в III столітті в Фіваїді (Верхній Єгипет) в сім’ї язичників та здобув хорошу світську освіту. З дитинства він був наділений доброю вдачею та був поміркованим і розважливим. Коли Пахомію виповнилося 20 років, то юнака мобілізували до армії - ...