Священномученик Климент, папа в нашому Криму

25 листопада за новоюліанським календарем ПЦУ вшановує пам'ять папи римського, який має пряме відношення до українських земель. Священномученик Климент народився в Римі у багатій і знатній сім’ї. В силу обставин з дитинства він був розлучений з батьками і виховувався заможними людьми. Живучі в Римі у I столітті юнак отримав прекрасну освіту та був приближений до імператорського двору. Втім, його не радували утіхи, а язичеська премудрість Климента не зваблювала.



Доволі рано майбутній святий почав замислюватись над смислом життя. Коли в столицю імперії дійшли звістки про вчення Христа і Його Воскресіння, Климент залишив дім та вирушив у землі, де проповідували апостоли. В Олександрії хлопець зустрів святого апостола Варнаву, слова якого слухав з глибокою увагою. Юнак всім серцем сприйняв силу та істину Слова Божого і увірував в Спасителя. Прибувши в Палестину, Климент прийняв Хрещення від святого апостола Петра й став його ревним учеником та постійним супутником. Розділяючи всі труди і страждання апостола, він багато послужив на ниві проповіді християнства. Незадовго до своїх страждань та смерті апостол Петро рукоположив святого Климента на єпископа міста Риму. Після кончини св.Петра, а за ним святого Лина, єпископа Римського (67-79рр.) і продовжувача його справи святого єпископа Анаклета ( 79-91рр.), римську кафедру зайняв святий владика Климент ( правив з 92 по 101 роки).



Побожне життя, милосердя і молитовний подвиг святого папи Климента навернули багатьох язичників до Христа. Так, одного разу в день Пасхи ним було охрещено разом 424 людини. Причому серед тих, хто прийняв християнство, були представники різних станів: раби, правителі, члени імператорської сім’ї.

Погани, заздрячи успіхам апостольської проповіді владики Климента, донесли на святителя імператору Траяну ( 98-117рр.). Авторитетного архієрея звинуватили в тому, що він хулить язичницьких богів та не шанує владу. Імператор вигнав святого Климента зі столиці, відправивши його в Крим на роботи в інкерманські каменоломні неподалік від Херсонесу. Так, папа римський опинився на території сучасної України неподалік нашого Севастополя, тимчасово анексованого російськими окупантами. Багато учеників святителя поїхали за ним в Крим, обираючи добровільне вигнання замість розлуки з духовним отцем. Прибувши на місце заслання, святий Климент зустрів багато віруючих християн, засуджених працювати у складних умовах, які опинились без води і елементарних умов життя. Він помолився разом з ув’язненими, і Господь в образі Агнця явив йому місце джерела, з якого вилилась ціла ріка. Це чудо привело до святителя безліч паломників. Слухаючи ревного проповідника, сотні місцевих язичників навернулись до Христа. Щодня хрестилось до 500 чоловік і більше. Там, в каменоломнях, був вирубаний храм, в якому він священнодіяв.
Апостольська діяльність святого в далекому Криму викликала гнів та обурення імператора Траяна. Він наказав утопити святого Климента і в 101 році від Різдва Христового мученика вкинули в море з якорем на шиї.



Далі передання розповідає, що за молитвами вірних учеників святителя Корнилія і Фіви та всього боголюбивого народу море відійшло, а люди на дні знайшли в нерукотворному храмі («Ангельській церкві») нетлінне тіло свого пастиря. Після цього щороку в день мученицької кончини святителя Климента море відступало і протягом семи днів християни могли поклонятися його святим мощам. Тільки в ІХ столітті, під час царювання Константинопольського імператора Никифора ( 802-811 рр.) за Божим попущенням, мощі святого Климента стали недоступні для поклоніння на 50 років. При імператорі Михаїлі і матері його Феодорі ( 855-867 рр.) Херсонес відвідали рівноапостольні Кирил і Мефодій. Дізнавшись про заховані мощі святого Климента, вони пробудили єпископа Херсонеського Георгія до соборної молитви Господу за відкриття мощей священномученика. Після соборного служіння святих Кирила і Мефодія та прибулого з Константинополя духовенства й усердної молитви всіх, хто зібрався на поверхні моря, о півночі мощі єпископа Климента з’явились народу. Їх чудесно перенесли до міста в храм святих Апостолів. Частина нетлінного тіла була принесена св.Кирилом і Мефодієм до Риму, а свята глава потім була перенесена до Києва рівноапостольним князем Володимиром (+1015 р.) і покладена в Десятинному храмі разом з мощами святої Фіви, де був влаштований приділ на честь святого Климента.

Пам'ять священномученика Климента свято вшановувалась на наших землях ще з часів України-Русі, більше тисячу років. Зараз глава святого Климента зберігається у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі серед мироточивих глав.
Святитель Климент, якого відносять до мужів апостольських, залишив нам духовну спадщину – два послання до Коринф’ян - перші після писань святих апостолів писемні пам’ятки християнського вчення. 25 листопада за новоюліанским календарем ПЦУ вшановує пам'ять папи Римського, який загинув на українських землях.