Не бачити або не хотіти бачити власного гріха та через це залишатися сліпими грішниками – це є згубним для християн. Духовна сліпота, породжена гординею, самовиправданням, самозвеличенням, егоїзмом, є складною духовною хворобою. Людина, яка не бачить своїх гріхів, не розуміє глибини свого падіння. Не усвідомлює, що вона – слухняна маріонетка в руках диявола.

Як би ми цього не бажали, але прожити життя без болю, фізичного та душевного, неможливо. Це аксіома. Такою є даність цього земного тимчасового світу, подібно до того, як існують літо і зима, світло і темрява, здоров’я і хвороби. Всі ми живемо з якимсь болем. Можна жаліти себе і, виснажуючись, страждати. Можна навчитися біль терпіти і якось з ним співіснувати. А можна знайти спосіб, як цей біль полегшити й обернути на силу.

Самогубство, вчинене обдумано й свідомо, є одним із найтяжчих гріхів, бо це – різновид убивства, причому навмисного. А вбивство є порушенням шостої заповіді Божої: «Не вбивай» (Вих. 20: 13). Самогубець вбиває, тобто відбирає життя у самого себе. Це є бунтом проти Творця, Його задуму, проти природи.

Цього року день мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії для нашої громади став також і сороковинами з відходу у Вічність однієї з засновниць Іоано-Богословського храму, активної учасниці відродження українського православ’я на Харківщині й двигуном численних просвітницьких церковних заходів Ніни Немировської. Її сковородинівський дух, книги, спогади та дієва віра, надія і любов завжди перебуватимуть з нами. До вашої уваги фрагмент виступу Ніни Григорівни під час поїздки до криниці Сковор

«Давайте повернемо собі Любов. Ворог не достойний навіть ненависті і злоби та не заслуговує жодних наших почуттів. Він нагадує стихійне лихо, як сарана або чума, яку ми не ненавидимо, хоч і боремося з нею. Тим більш, коли ворог служить сатані, що й є насправді. Ми повинні йому протистояти, але при цьому зберегти Любов», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.

В історії про багатого юнака, який звернувся до Христа з питанням: «Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?» (Мт. 19:16), – передусім впадає у вічі спожите Христом порівняння верблюда та голчиного вушка і те, що врешті-решт юнак попри всі свої добрі наміри не пішов слідом за Христом. Але що залишається так би мовити «поза кадром», тобто поза суспільною увагою?

«Хрест тепер є знаком перемоги: над нашими слабкостями, гріхами, безнадією, в якій ми часом перебуваємо. Хрестом ми поборюємо всі спокуси і сатанинську владу, ним захищаємось від князя світу цього та долаємо джерело всякого зла й, зрештою, саму смерть. Нам немає чого боятись!», - про життя в переможній реальності дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

Чесний Хрест – це найсвятіше Знамення і Символ нашої віри. Всі Святі Таїнства відбуваються закликанням Святого Духа та печаткою Хреста: Хрещення, Миропомазання, Євхаристія. Все священицькі благословення мають хрест. Святі Храми, священне начиння та облачення освячуються Святим Хрестом. Немислимо щоб служіння літургії або збори віруючих було б без печатки Чесного Хреста. ...

Чи варто боятись п’ятниці 13-го? Звичайно, що не варто. Це черговий забобон, який свідчить лише про слабкість віри і невпевненість у власних силах. Жодні цифри, як і дні тижня, місяця чи календарного року, не несуть у собі жодної «магічної сили» та не впливають на наше життя ані негативно, ані позитивно. ...

У суботу 14 вересня за новим календарем відзначаємо Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Історики Церкви одностайно стверджують, що передусім дві події дали мотив до встановлення цього святкування: знайдення Господнього Хреста в IV ст. і його повернення з перської неволі в VII ст.

Ми неодноразово бачили, як молитвами змінюється доля тих, за кого вони підносяться. Навіть тоді, коли шансів майже вже немає людина повертається до життя. На наших очах воскрешаються душі, які зазнали горя, втрат і нестерпного болю. Для тих, хто гідно несе свій хрест Спаситель не просто крокує назустріч. Він промислительно діє, роблячи все, щоб страждання не були марними.

У суботу 14 вересня Церква відзначає Хрестовоздвиження. Це свято тісно пов'язане з тим, що сьогодні нас найбільше турбує, бо коли воздвигається хрест, то падають темні сили, гине нечисть і нищиться зло. Під час війни ми як ніколи цього потребуємо. Про важливість Богослужіння, що чекає нас в найближчу суботу розповідає настоятель ...