Цьогоріч Великдень у християн західного і східного обряду співпадає. Римо-католики і православні відзначають Пасху всі разом в один день 20 квітня 2025 року. Так буває не завжди (подібний збіг трапляється раз на 3-4 роки). Наприклад, минулого року головне свято, нагадаємо, розділяло християн двох традицій на цілих п’ять тижнів. Чому саме ...

Люди звикли більшу увагу звертати на зовнішнє, аніж на внутрішнє, піклуватися більше про тіло, аніж про душу, водночас забуваючи, що, як тіло не може існувати без їжі й пиття, так і душа наша не може існувати без поживи духовної. І ніщо найкраще не живить душу, як молитва.

Христос приходить на Хрест, щоб прощати і любити. Звідти Він розкриває обійми всьому світу, аби ми могли прихилити свою голову. Любов’ю долається смерть, наша туга, слабкість і розгубленість. Будемо турбуватись не тільки про вчинки, а про й стан душі. Важливо що ти думаєш, відчуваєш, про що мрієш, чого бажаєш. Про таємниці Божої і людської Любові дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

«Як колись мешканці Константинополя ми також добре знаємо, що таке чекати нападу чужинців, як потерпати від війни і відчуваємо весь трагізм втрат, але смисл вшанування Богородиці є набагато глибшим. Не янгол, а земна людина повинна була мати такі чесноти і душевну красу, яка дозволили Богові обрати саме Її, щоб через Неї прийшов Спаситель світу», - із проповіді о.Віктора Маринчака в день Похвали Пресвятій Богородиці.

Церква заохочує вірних до Сповіді, адже це Таїнство є Таїнством духовного оздоровлення, яке дає людині сили рухатись далі, полегшуючи тягар гріхів. Як тіло наше потребує гігієни та підтримання чистоти – так і душа наша у покаянні, через Сповідь і Причастя, очищується від бруду гріховного та зціляється від ран

Для подолання порока знадобились десятиліття, подвиг покаяння й неймовірні зусилля волі. Вона не звернула назад, встояла і перемогла. Це приклад того, що ніколи не буває пізно. Коли, здавалось, вже немає прощення - трапляється чудо. Коли неможливо чинити опір - з’являються нові можливості. Коли немає шансу на спасіння - стається метанойя.

У п’ятницю 4 квітня в Іоано-Богословському храмі ПЦУ Соборнування об 11 годині. Для тих, хто немає можливості відвідати його в будні дні, Маслособорування здійснюємо у неділю 6 квітня о 14 годині, після закінчення Літургії та Пасії.

4 квітня за новоюліанським календарем православна церква вшановує пам'ять преподобного Йосипа хворобливого, Печерського. Він жив у XIV столітті і його досвід є прикладом вірності та вміння приймати все, що посилає нам Господь. У важкій недузі він звернувся з молитвою до Бога і дав обітницю: якщо Господь дарує йому здоров’я, то ...

3 квітня церква вшановує ікону «Нев’янучий Цвіт». Цей образ по праву вважається одним з найпрекрасніших та зворушливих в православній іконописній традиції. Ласкава усмішка Богоматері, оточеної білими квітами, повертає радість життя, душевну рівновагу, дарує спокій, умиротворення, готовність подолати будь-які випробування. Невипадково саме на початку справжньої теплої весни Церква згадує цю дивовижну ...

«Треба цінувати кожну хвилину покаяння. Те, що Господь своїми стражданнями і хресною смертю витягнув нас з безодні гріха, є найвищою цінністю. Благодать Його перевищує нашу недостойність. Дякуємо Богові за все», - о.Віктор Маринчак із проповіді після читання Великого покаянного канону .

П’ятий тиждень посту присвячений преподобній Марії Єгипетській. На утрені в четвер (відправляють, як правило, в середу ввечері) відбувається найзворушливіша служба року, так зване “Стояння Марії Єгипетської”. На цій службі прочитується Великий Покаянний Канон святого Андрія Критського, а також вражаюче житіє Марії Єгипетської, неперевершений в історії церкви приклад людського покаяння.

Розмови про те, що священицькі молитви треба читати вголос, аби їх чули також всі віряни, вже давно лунають в колі сучасних православних українських богословів. Деякі ієреї намагаються застосовувати цю практику на своїх парафіях, але загалом вона ще не розповсюджена й з цього приводу вже не один рік ведуться жваві літургійні дискусії. Ось думка прихильників неприхованої служби.