2 серпня 2024 року в київському Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі відбулася зустріч Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнійшого Митрополита Епіфанія з військовими капеланами Медичних сил Збройних Сил України та інших формувань Сил Оборони України. За віддане служіння Богові і людям медаллю "Хрест Свободи" нагороджено о.Геннадія Рохманійка. Аксіос!

Майже у кожного християнина є маленька книжечка, звана пом’яник ― образ стародавнього диптиха, де написані імена живих і померлих. Цю книжечку він подає у храмі на проскомидію та єктенії, на молебні й панахиди, її він повинен читати щодня у своїх домашніх молитвах

1 серпня для православних християн розпочався Успенський піст, який передує святу Успіння Пресвятої Богородиці. Відтепер це свято за новим календарем завершується 15 серпня. У цій публікації ми розповімо про те, як було започатковано Успенський піст та як бажано проводити ці два тижні. Зазвичай Успенський піст настає майже через місяць після ...

Як правило, сигнали з Неба посилаються делікатно та шанобливо до людської свободи. Втім, іноді Господь творить дива видовищно і вражаюче. Але, якою би не була форма чи зміст, чудо є завжди зустріччю Божественної всемогутності та людської віри.

У грецькому часослові кінця XIX століття року так пояснюється походження цього свята: “В наслідок хвороб, які дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і відведення хвороб.

Православна Церква 14 серпня відзначає одразу декілька важливих подій. Дійсно, стільки важливого «вмістилося» в цей день: і згадка Винесення Чесних древ Животворчого Хреста Господня, і свято Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці, і пам`ять семи мучеників Маккавеєвих, і початок Успенського Посту.

«Треба діяти незалежно від обставин, умов і того, що вчені називають детермінізм. Люди взагалі дуже залежні від усього на світі, але Христос це абсолютна свобода. Тому ми можемо, незважаючи на всі ці обставини, які переживаємо, бути спокійними, впевненими і відчувати духовну радість, натхнення та волю до перемоги», - о.Віктор Маринчак.

30 липня Православна Церква вшановує пам’ять мученика Іоана Воїна. Шанування цього святого досить широко поширене у східних слов’ян. Він прожив багато, але житіє його досить коротке і дуже дивне. Під час війн його ім’я завжди згадували люди зі зброєю. Особливо ті, хто потрапив у полон і перебуває в тяжких обставинах життя.

«Що тобі до нас» - волають гадаринські біснуваті. Іншими словами, хіба є у нас щось спільне з Тобою. Страшні слова, проте звучать на диво, знайомо для багатьох людей. Адже як часто у своєму земному житті ми намагаємось, якщо не відкрито противитись Христу, то, щонайменше, не помічати Його. Не помічати, коли гріх та пристрасті затуманюють наше серце та душу, коли йдемо на компроміс з власною совістю заради короткочасної вигоди чи задоволення.

Той хто відпав від Бога стає осередком і джерелом зла. Воно починає існувати само по собі, насолоджуючись тим, що нищить все добре та спокушає невинних. Оскільки захопити повністю простір неможливо, то ненависті стає більше. Все, що захоплене злобою приречене на загибель. Про природу темних сил і нашу відповідь «князю тьми» у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

«Про мене казали, що зі мною ходять шість охоронців. А це були мої парафіянки, які після виступів мене проводжали до машини. Тож, з охоронцями в мене було все добре, мене охороняла їхня любов», - о.Віктор Маринчак дав велике інтерв’ю каналу «Суспільне Харків», в якому згадав про Революцію Гідності.

У п’яту неділю по П’ятидесятниці за Божественною літургією читається євангельська розповідь від Матфія гл. VIII, ст.28-IX,1 про зцілення Господом Ісусом Христом двох гадаринських біснуватих.