«Будь-яке страждання і випробування ми повинні зустрічати з любов’ю, вдячністю та хвалою Богові за те, що сподобав нас мати такий досвід. Це непросто сприйняти свою долю, сповнену втрат і трагізму, але Господь надає сенс всьому, що ми переживаємо. Тому візьмемо Хрест, підемо за Спасителем і спробуємо жити та помирати так, як апостол Андрій Первозваний», - о.Віктор Маринчак.

Історія про зцілення Гадаринського біснуватого ставить нас віч-на-віч з трьома різними і несумісними положеннями, про які християнам варто завжди пам’ятати. Спробуємо розібрати євангельський епізод разом з відомим богословом сучасності.

За гроші можна багато чого купити тут, на землі, але багато чого – ні. Можна купити ліки, але не здоров’я, прикраси – але не красу, будинок – але не затишок в ньому… Можна бути настільки бідним, що не мати нічого, окрім грошей. На противагу земному багатству – справжнє, нетлінне, духовне багатство доступне кожній людині.

30 листопада за новоюліанським календарем Свята Православна Церква вшановує пам’ять апостола Андрія Першозванного. Вважається, що він першим приніс християнську віру на наші землі. Його подвиг має неоціненне значення для долі усього українського народу. Саме тому Андрій Першозванний особливо вшановується в Україні

Виявлення християнської любові не може бути лише пасивним спогляданням. Це завжди дія, зусилля, прояв волі, самовіддача, втілення на практиці світоглядних принципів. Як говорить апостол Павло: «Наша боротьба не проти крові і плоті, а проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних» (Еф.6:12).

Єрусалим - місто, що поділене між двома державами і трьома релігіями. Переживаючи події Страсного тижня, ми так чи інакше проходимо вулицями і стежками цього давнього міста, слідуючи за Спасителем. Поглянемо на визначні місця Єрусалиму часів Ісуса Христа.

«Господь чекає від наших душ, щоб вони зросли, надихнулися, показали свою нездоланність. Ні гріхи, ні зрадники, ні втрати, ні падіння не повинні нас знищити. Ми повинні все подолати і відчути, який прекрасний є цей світ, що подарував нам Бог. Всупереч всьому трагізму часу, в горі та муках будемо славити Його і запалювати світильника свого життя», - о.Віктор Маринчак.

27 листопада за новоюліанським календарем Церква вшановує ікону «Знамення». Поклоніння чудотворним іконам стало традиційним для християнського світу. Дивовижні події, пов’язані з святими образами, нагадують кожному вірянину, що людство не лишилося Божої Помочі та Благодаті. Кожна людина будь-якої миті може розраховувати на підтримку Господа та Цариці Небесної.

25 листопада Православна Церква України вшановує пам'ять священномученика Климента, папи Римського. Святий апостол Петро незадовго до своїх страждань висвятив святого Климента на єпископа вічного міста. Його побожне життя, милосердя й молитовний подвиг навернули багатьох до Христа. Наприкінці свого служіння він жив і був вбитий в Криму і в Україні здавна ...

Втрати, гріхи, напади сатанинської сили, яка хоче нашої загибелі, - все це тягне нас до землі. Тому, всупереч всьому, завдання полягає в тому, щоб піднятись, подолати смерть, випростатись, бо неможна залишатись скорченим. Як зберегти образ Божий, незважаючи на весь трагізм часу, дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

Перед нами одна з найпарадоксальніших притч, яку за часи свого земного служіння розповів Спаситель. Йдеться про багача і Лазаря. Тут є над чим замислитись, бо для уважного читача вона дає відповіді на багато питань нашого християнського життя.

Особливість віри сотника полягає в тому, що він не тільки відчуває дистанцію між собою і тим, до Кого звертається, а повністю та беззастережно покладається на волю Божу. Сотник розуміє всю її благість, бо вона веде до спасіння, навіть через страждання, труднощі і випробування. Він розуміє, що є недостойний, але шукає милості Божої. Причому не для себе, а для іншої людини.