Заповіді щодо вимог підстав другу щоку, віддай останнє, люби ворога – вони стосуються звичайного життя. А коли приходить той, хто жадає знищити весь народ, реакція повинна бути така як у Давида, який бере прощу і кидає в Голіафа. о.Віктор Маринчак у недільній проповіді говорив про найважче місце в Євангелії про любов до ворогів.

Чи ми маємо простити терористів? Чи можна залишити без кари геноцид українців, який влаштувала росія в Бучі, Маріуполі, Ізюмі? Хто має заступитися за жертв та їхні родини? Очевидно, що зі злом треба боротись, а окупантів знищувати. Але що має на увазі Христос, коли закликає любити ворогів? Недільне Євангеліє ставить перед нами черговий виклик.

Ми живемо в час, коли багато переживань, горя і втрат. А оскільки все це не зупиняється та не зрозуміло, коли скінчиться, то нам не вистачає терпіння і волі. Як жити, коли немає сил жити та все втрачає сенс і чому, попри все, неможна дозволити собі бути розслабленим дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

14 жовтня за новоюліанським календарем Православна Церква України вшановує пам'ять кілька років тому причисленого до лику святих останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського. Він багато зробив для розвитку Церкви, прожив довге життя, але був ув’язнений росіянами на Соловки, бо не підкорився окупантам. Петро Іванович Калнишевський (1690–1803) був кошовим отаманом ...

Христос прийшов свідчити істину, а не мирити правду з кривдою. Він заповів нам любити ворогів – але не дав заповіді благословляти зло, яке вони чинять, чи заплющувати очі та відводити погляд своєю бездіяльністю, даючи сатанинським силам можливість ширитися.

13 жовтня за новоюліанським календарем Православна Церква прославляє Іверську ікону Божої Матері. За переданням оригінал ікони був написаний св. апостолом Лукою. Іверською ікона була названа по імені Іверського монастиря на Святій горі Афон, де вона й донині перебуває.

За математичною аналогією говорять, що людина подібна до дробу: чисельник – це те, ким вона є насправді, а знаменник – це те, що вона про себе думає; тож чим більше людина про себе думає, тим меншою є величина «дробу». Дійсно, гордощі, пиха, марнославство, зарозумілість – значно зменшують справжню суть людини, її цінність для інших і для Бога. Чому?

Чистота серця – це передусім чистота думки. Людина так улаштована, що може як Мюнхгаузен витягнути себе за волосся. Тобто голова може врятувати все тіло. У неї пам'ять та мозковий центр, пов'язаний з розумною душею. А тому, до помислів необхідно ставитися вкрай уважно. Спробуємо проаналізувати аглоритм гріха: які стадії він проходить ...

Всі ми – живі люди, і цілком нормально, коли нам не байдуже, коли ми на щось реагуємо, відчуваємо і переживаємо певні емоції, почуття. Все, що відкрито і даровано нам Господом у матеріальному й духовному вимірах, є не випадковістю, а продуманістю Промислу Божого.

Життя української церкви та її народу засвідчує, що з кожною втратою, поразкою і падінням ми помирали, але все одно неодмінно воскресали. Наша історія й особисті долі підтверджують – не все кінчається смертю. Перед Богом, який є Любов, вона відступає. Про надію, що дає можливість встояти в цьому жорстокому світі дивіться в недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

Триває споконвічна боротьба між темрявою і світлом, правдою та лжею. Кожен із нас є не лише спостерігачем, а співучасником цього жорстокого протистояння. Питання лише одне – на чиєму ми боці. Про вибір, що визначає нашу подальшу долю дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

У неділю 8 жовтня за новоюліанським календарем Православна Церква України відзначає пам`ять Святих Отців VII Вселенського Собору. У різний час протягом року згадуються святі отці інших шести Вселенських Соборів. Утім останній, сьомий виділяється завжди окремо, і це зовсім це не випадково.