П’ятий тиждень Великого Посту вже безпосереднього готує нас до спогадів про Страсті Христові. У середу в 14.00 ми маємо службу, яка називається Стояння Марії Єгипетської. Під час неї повністю читається покаяний канон прп.Андрія Критського. У п’ятницю вранці Літургія ранішосвячених Дарів, потім остання Пасія Чотиридесятниці і Акафістна субота. Про розклад Богослужінь розповідає настоятель.

У час, коли прийшла велика біда. Тоді, коли здається, що темна сила долає нас і ми втрачаємо надію, треба згадати слова, що сказав Христос: «Не бійся, тільки віруй!». Чи здатні ми відповісти: «Вірую, Господи! Допоможи моєму невірству» та про дивну присутність Божу в нашому житті дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

Наш гріх – нездатність чути: ближніх і далеких. Коли йдеться про тих, хто від нас пішов, скільки би ми сплатили за те, щоб почути їх, але вже пізно. Кожен, хто втратив дорогих людей добре знає, скільки ми не встигли їм сказати. В поминальну суботу о.Віктор Маринчак говорив про найстрашніше, що буває з нами після втрати

В четверту неділю Великого Посту вшановується пам"ять великого вчителя духовного життя, преподобного Іоанна Ліствичника. Не треба думати, що книга «Ліствиця» написана виключно для ченців. Недаремно ми згадуємо преподобного та його величний твір у дні Великого Посту, в час, коли всі сили людини повинні бути спрямовані на самовдосконалення.

У ніч проти неділі ми переведемо стрілки годинника на годину вперед і почнемо жити за літнім часом. Запах весни вже відчувається в усіх проявах буття й підсвідомо асоціюється з пробудженням всього навкруги. Перед початком сходження на Ліствицю, що прямує до Воскресіння, Церква встановлює окремі дні, де згадуються всі спочилі.

Таїнство Соборування або Єлеосвячення, як воно називається в богослужбових книгах, є одним з семи найголовніших Таїнств, в якому при помазуванні тіла єлеєм призивається на людину благодать Божа для зцілення її від тілесних та душевних немочей.

У період Великого посту крім Літургії Ранішосвячених Дарів відбувається ще одне особливе Богослужіння, яке увійшло в практику Православної Церкви з XVII століття. Це – чин Пасії (від лат. Рassio - страждання, пристрасті), унікальний богослужбовий чин, під час здійснення якого згадуються хресні муки і страждання на Голгофі Христа Спасителя.

«Ми всі працівники одинадцятої години. Праця покаяння, - скільки би її не було, - не може покрити всю сукупність і повноту мого гріха. Тому радіємо, що нам дають драхму благодаті. Нічого немає кращого для Спасіння, ніж покаяння», - із проповіді о.Віктора Маринчака.

Вже у середу в Іоано-Богословському храмі відбудеться Літургія Ранішосвячених Дарів, у п’ятницю читаємо про Страсті Христові із Євангеліє від Луки та поіменно згадуємо померлих, у суботу - соборно здійсняємо Таїнство Єлеосвячення. Про ці та інші постові служби четвертого тижня Чотиридесятниці розповідає настоятель нашого храму.

Ми повинні мати дуже гіркий досвід, щоби потім, стиснувши своє серце, вичавити з нього краплі, які стануть зернами надії. Про власний досвід гріха, картання серця і перетворення всього на Любов - роздуми настоятеля Іоано-Богословського храму о.Віктора Маринчака.

Феномен громади Іоано-Богословського храму ПЦУ полягає у тому, що тут завжди відчувається Дух Любові, а парафія сприймає себе як велику родину. У Хрестопоклонну неділю після Літургії всі присутні змогли у цьому ще раз переконатись, а для тих, хто не мав такої можливості наш відеоматеріал про родинне свято.

На питання, де ж Бог, коли на війні ми бачимо стільки жорстокості та злоби, християни мають свою відповідь. Під час найстрашніших випробувань, якім піддається наш народ, Він на Хресті. З повним обсягом страждань та поневірянь. Про Господню присутність в найтяжчі хвилини життя у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.