Нам судилось жити в трагічний і водночас благодатний час, сповнений героїки, переосмислення, парадоксів. Ми здатні вмістити в розтерзані серця, здавалось би, несумісне, - весь жах війни і народження Немовляти. Але в загострених почуттях, виснаженості душі та непевності розуму знаходиться сила, яка здатна зробити нас щасливими.

Протягом тижня в Іоано-Богословському храмі ПЦУ ми матиме три поспіль Літургії. Разом із урочистими Богослужіннями на нас чекає Різдвяний ярмарок, передача пластунами нашій громаді Вифлеємського вогню миру, Всенічна і Святвечір, виступ гурту «Муравський шлях», колядки та багато інших незабутніх вражень. Про парафіяльне життя найближчим часом розповідає настоятель нашого храму о.Віктор Маринчак.

Поки людину не торкнеться страждання чи хвороба вона не прагне змін і ладна жити в тому, до чого звикла. Але щойно приходить біль та втрата, то починає шукає те нове, що може вилікувати й заспокоїти душу. Про напрямок історії та відкидання всього того, що обтяжує і тягне нас в попередні часи дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

Нам треба зрозуміти наших близьких, які відходять від життя тим чи іншим способом: від хвороби, старості, загибелі в бою. Вони покликані вже до Вічності і смерть немає для них того значення, як для нас, що ще укорінені в земних турботах. Про радість перебування з Богом, який є Любов дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

«Бог в душу людини не з носака заходить, а делікатно стукає», - зазначає другий священник Іоано-Богословського храму о.Геннадій Рохманійко. В короткій, але дуже змістовній промові досвідчений військовий капелан пояснює, чому треба любити ворогів і знищувати російських окупантів заради їхнього же блага. Не бійся, тільки віруй!

Варто поговорити про хворобу, яка вбиває людство сильніше за коронавірус. І, на відміну від останнього, робить це значно довше у часі, повільніше, ніби непомітно, але дуже підступно, прикриваючись зручними для людей «можливостями». Йдеться про корупцію. Так, це не лише гріх, а вже загальнолюдська хвороба (зіпсутість людського серця, слабкість волі, затьмарення розуму), від якої потрібно з Божою допомогою лікуватися, адже вона має очевидні згубні наслідки.

Бути серед обраних незручно, непросто, а інколи надто важко і страшно. Це вимагає від людини всієї мужності, волі й духовних сил. Але Творець дає кожному по силі та відповідно по його можливості та здібності. Він кличе нас до трапези Господньої, щоб ми осягнули Істину, як Бога, що є Любов. Про шляхи наближення до вічних цінностей дивіться у проповіді о.Віктора Маринчака.

Господар запрошує не до важкої праці або боротьби, подвигів чи самозречення, не до надбання чогось, за що прийдеться сплатити високу ціну – він кличе до дружньої трапези. Потрібно лише одне – відкласти власні справи та прийти.

У п’ятницю в нашому храмі на замовлення парафіян проводиться Соборування. Згідно православному катехізису, Єлеєосвячення (соборування або маслосвяття) є таїнство, в якому при помазанні тіла єлеєм призивається на хворого благодать Божа, що зціляє немочі душевні і тілесні. При підготовці до Різдва Христового важливо спробувати загоїти свої фізичні та інші рани. Таїнство зцілення душі й тіла — такими словами можна передати сутність цього таїнства, назва якого пішла від практики його звершення д

Господь створив нас за Своїм образом – вільними. Та у житті ми бачимо, як деякі люди, запалені любов’ю до Бога, нібито «відмовляються» від цієї свободи, стаючи ченцями і присвячуючи усе своє життя послуху, молитві та покаянню. На перший погляд, це видається протиріччям. Проте насправді можливість вільно та свідомо довірити свою свободу Богу є найбільшим її виявом.

Спаситель приходить на землю, щоб взяти на себе тягар наших страждань і понести його на собі. Він звільняє людину від болю, хвороби, муки й від того, що вона зв’язана дияволом. Господь дає свободу і любов, щоб ми протистояли темним силам. Про боротьбу проти «князя світу цього» і шляхи нашого спасіння дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

В Іоано-Богословському храмі ПЦУ відбулись Сковородинівські читання, під час яких священники і парафіяни подивились фільми про видатного філософа та згадали харківські сторінки життя Григорія Савича. «Саме Сковорода заклав основи ментальності українського народу і жив, так як вчив», - наголосив о.Віктор Маринчак. Відео і фото дивіться в нашому матеріалі.