«Хрест тепер є знаком перемоги: над нашими слабкостями, гріхами, безнадією, в якій ми часом перебуваємо. Хрестом ми поборюємо всі спокуси і сатанинську владу, ним захищаємось від князя світу цього та долаємо джерело всякого зла й, зрештою, саму смерть. Нам немає чого боятись!», - про життя в переможній реальності дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

Чесний Хрест – це найсвятіше Знамення і Символ нашої віри. Всі Святі Таїнства відбуваються закликанням Святого Духа та печаткою Хреста: Хрещення, Миропомазання, Євхаристія. Все священицькі благословення мають хрест. Святі Храми, священне начиння та облачення освячуються Святим Хрестом. Немислимо щоб служіння літургії або збори віруючих було б без печатки Чесного Хреста. ...

Чи варто боятись п’ятниці 13-го? Звичайно, що не варто. Це черговий забобон, який свідчить лише про слабкість віри і невпевненість у власних силах. Жодні цифри, як і дні тижня, місяця чи календарного року, не несуть у собі жодної «магічної сили» та не впливають на наше життя ані негативно, ані позитивно. ...

У суботу 14 вересня за новим календарем відзначаємо Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Історики Церкви одностайно стверджують, що передусім дві події дали мотив до встановлення цього святкування: знайдення Господнього Хреста в IV ст. і його повернення з перської неволі в VII ст.

Ми неодноразово бачили, як молитвами змінюється доля тих, за кого вони підносяться. Навіть тоді, коли шансів майже вже немає людина повертається до життя. На наших очах воскрешаються душі, які зазнали горя, втрат і нестерпного болю. Для тих, хто гідно несе свій хрест Спаситель не просто крокує назустріч. Він промислительно діє, роблячи все, щоб страждання не були марними.

У суботу 14 вересня Церква відзначає Хрестовоздвиження. Це свято тісно пов'язане з тим, що сьогодні нас найбільше турбує, бо коли воздвигається хрест, то падають темні сили, гине нечисть і нищиться зло. Під час війни ми як ніколи цього потребуємо. Про важливість Богослужіння, що чекає нас в найближчу суботу розповідає настоятель ...

У нашому храмі продовжує роботу недільна школа для дорослих. Заняття відбуваються одразу після Літургії в безпечному і затишному місці на території церкви. Зустрічі проходять в формі дружнього спілкування, обговорення біблійних текстів та розраховані на будь-якій рівень підготовки відвідувачів. Запрошуємо парафіян приєднуватись до недільних бесід на важливі питання.

Часом можна почути, нібито в чудеса вірять лише діти і що в реальному житті чудес не буває. Це не так. Адже якщо людина чогось не бачить або не хоче бачити, то це не означає, що цього не існує. Чудеса в земному житті трапляються постійно, потрібно лише захотіти їх помічати.

Православна Церква України з 2019 року 9-го вересня відзначає День молитви за сім’ю. Не варто зайвий раз пояснювати, як це важливо. Особливо в наш час, коли багато родин змушені через війну жити окремо. В цей особливий день ми підносимо молитовні прохання до Господа про мир у родинах, добре виховання дітей, про духовні блага і земний достаток сімей.

Коли ти йдеш до Господа, то плідний в усьому: в праці, творчості, народжуванні дітей. Але коли ти без Нього, то явно являє себе спустошення та людська неспроможність жити без Бога. Явлення Діви Марії – це подолання неплідності природи, бо через Богородицю людство знову возз’єднується з Творцем. Про початок нашого Спасіння дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

«Ми не зустрінемось з нашою смертю, а перейдемо далі в життя по той бік існування. Не можна надихатись цим повітрям, налюбитись на землі, набутись разом. Розлука буде тяжкою для кожного з нас, але понад усе треба зберегти себе. Якщо віддаєшся беззастережно, не вираховуючи нічого, віддаєш все, що маєш, то душа розквітає», - із суботньої проповіді о.Віктора Маринчака.

Чи замислювалися ви, скільки гріхів виникає через неуважне поводження зі словом? Засудження, лихослів’я, наклеп, пусті слова, за кожне з яких доведеться дати відповідь в день Суду. Сьогодні ми пропонуємо вам прочитати уривок із книги преподобного Никодима Святогорця «Прихована брань», де йдеться саме про гріх нашої балакучості.