Христос приходить на Хрест, щоб прощати і любити. Звідти Він розкриває обійми всьому світу, аби ми могли прихилити свою голову. Любов’ю долається смерть, наша туга, слабкість і розгубленість. Будемо турбуватись не тільки про вчинки, а про й стан душі. Важливо що ти думаєш, відчуваєш, про що мрієш, чого бажаєш. Про таємниці Божої і людської Любові дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

«Як колись мешканці Константинополя ми також добре знаємо, що таке чекати нападу чужинців, як потерпати від війни і відчуваємо весь трагізм втрат, але смисл вшанування Богородиці є набагато глибшим. Не янгол, а земна людина повинна була мати такі чесноти і душевну красу, яка дозволили Богові обрати саме Її, щоб через Неї прийшов Спаситель світу», - із проповіді о.Віктора Маринчака в день Похвали Пресвятій Богородиці.

Наприкінці Великого посту Церква згадує історію дивовижної жінки, яка була блудницею, але своїм покаянним подвигом досягла святості. Свята Марія Єгипетська жила у VI столітті в Олександрії. Вона була відомою у всьому місті тим, що була повією і 17 років свого молодого життя вона присвятила блуду і розпусті. Про факти її непростої долі у нашому матеріалі.

Церква заохочує вірних до Сповіді, адже це Таїнство є Таїнством духовного оздоровлення, яке дає людині сили рухатись далі, полегшуючи тягар гріхів. Як тіло наше потребує гігієни та підтримання чистоти – так і душа наша у покаянні, через Сповідь і Причастя, очищується від бруду гріховного та зціляється від ран

У суботу п"ятого тижня Великого посту православні християни з особливою шаною прославляють Пресвяту Богородицю. День цей за церковним календарем отримав назву Похвали Божої Матері, або ж суботи акафіста. На утрені, яку зазвичай звершують увечері в п’ятницю, у храмах співається акафіст Божій Матері. Історія цього святкування, встановленого в ХІ столітті, сягає ...

Для подолання порока знадобились десятиліття, подвиг покаяння й неймовірні зусилля волі. Вона не звернула назад, встояла і перемогла. Це приклад того, що ніколи не буває пізно. Коли, здавалось, вже немає прощення - трапляється чудо. Коли неможливо чинити опір - з’являються нові можливості. Коли немає шансу на спасіння - стається метанойя.

У п’ятницю 4 квітня в Іоано-Богословському храмі ПЦУ Соборнування об 11 годині. Для тих, хто немає можливості відвідати його в будні дні, Маслособорування здійснюємо у неділю 6 квітня о 14 годині, після закінчення Літургії та Пасії.

4 квітня за новоюліанським календарем православна церква вшановує пам'ять преподобного Йосипа хворобливого, Печерського. Він жив у XIV столітті і його досвід є прикладом вірності та вміння приймати все, що посилає нам Господь. У важкій недузі він звернувся з молитвою до Бога і дав обітницю: якщо Господь дарує йому здоров’я, то ...

3 квітня церква вшановує ікону «Нев’янучий Цвіт». Цей образ по праву вважається одним з найпрекрасніших та зворушливих в православній іконописній традиції. Ласкава усмішка Богоматері, оточеної білими квітами, повертає радість життя, душевну рівновагу, дарує спокій, умиротворення, готовність подолати будь-які випробування. Невипадково саме на початку справжньої теплої весни Церква згадує цю дивовижну ...

«Треба цінувати кожну хвилину покаяння. Те, що Господь своїми стражданнями і хресною смертю витягнув нас з безодні гріха, є найвищою цінністю. Благодать Його перевищує нашу недостойність. Дякуємо Богові за все», - о.Віктор Маринчак із проповіді після читання Великого покаянного канону .

П’ятий тиждень посту присвячений преподобній Марії Єгипетській. На утрені в четвер (відправляють, як правило, в середу ввечері) відбувається найзворушливіша служба року, так зване “Стояння Марії Єгипетської”. На цій службі прочитується Великий Покаянний Канон святого Андрія Критського, а також вражаюче житіє Марії Єгипетської, неперевершений в історії церкви приклад людського покаяння.

Розмови про те, що священицькі молитви треба читати вголос, аби їх чули також всі віряни, вже давно лунають в колі сучасних православних українських богословів. Деякі ієреї намагаються застосовувати цю практику на своїх парафіях, але загалом вона ще не розповсюджена й з цього приводу вже не один рік ведуться жваві літургійні дискусії. Ось думка прихильників неприхованої служби.