Після страждань та Хресної смерті Господа і Спаса нашого Ісуса Христа святе Його місто страждань довго попирали язичники. У 70 році римський імператор Тит завоював Єрусалим. Він розорив місто і зруйнував храм Соломона на горі Моріа, не залишивши там каменя на камені, як про це передбачав ще Спаситель у розмові ...

Хрест не перестає ставати зброєю Перемоги, а тому Бог втручається в наше повсякденне життя. Ми неодноразово бачили, як молитвами змінюється доля тих, за кого вони підносяться. На наших очах воскрешаються понівечені душі, які зазнали бід, втрат і нестерпного болю. Український народ гідно несе свій хрест, даруючи світові надію, що християнські цінності лишаться непорушною основою модерного світу.

Осінь традиційно вважається добою, коли здійснюютьчя весілля. В нашому храмі, попри війну, також періодично відбувається Таїнство Вінчання. Для того, щоб гідно підготуватися для важливої події в житті кожної подружньої пари на поширені запитання щодо церковного шлюбу відповідає священник.

11 вересня за новоюліанським календарем Православна Церква вшановує пам'ять прп. Силуана Афонського. «Молитися за людей — це кров проливати», - говорив преподобний. І він жив стражданнями усього світу, забуваючи самого себе, і не було кінця його молитві, яка закликала всі народи Землі пізнати Господа Духом Святим. На глибоке переконання старця, ...

На сайті «Лівий берег» опубліковано велике інтерв’ю з архієпископом Харківським і Слобожанським ПЦУ владикою Митрофаном. Пропонуємо до вашої уваги матеріал, який вийшов під заголовком: «Кернес мене попередив: «Ето Харьков, дєтка». Згодом я зрозумів, про що він». Це були часи Януковича-Добкіна-Кернеса. Молодого архієрея Української церкви (тоді – КП) відрядили піднімати єпархію ...

У п’ятницю 9 вересня 2022 російська ракета системи «Ураган» прилетіла на територію Іоано-Богословського храму ПЦУ міста Харкова. Тоді багато парафіян стурбовано питали, які наслідки ворожого прильоту, що зруйновано і наскільки серйозні пошкодження будівлі? Ми попросили о.Віктора Маринчака докладно розповісти як це сталося і по горячих слідах записали тоді відео. Сьогодні ...

9 вересня, в день пам’яті праведних Богоотців Іоакима та Анни, які є взірцем справжньої віри, подружнього благочестя та вірності, наша Церква звершує всеукраїнську молитву за збереження і захист українських сімей. Молимо Господа, щоби уберіг і матерів, і татусів, і їхніх дітей від смертельної небезпеки, від куль російського агресора, від вимушеної розлуки і непоправних втрат.

Наступного дня після свята Різдва Богородиці Православна Церква вшановує пам"ять батьків Діви Марії - святих праведних Богоотців Іоакима та Анни. Шанобливе ставлення до цього подружжя, яке навіки стало символом беззаперечної довіри Богові та незрадливої любові, ми бачимо і в тому, що на кожній службі Божій, під час відпусту ми згадуємо ...

Різдво Пресвятої Богородиці називають початком нашого Спасіння. Під час святкової проповіді о.Віктор Маринчак поділився своїми спогадами про народження і перші кроки нашої церковної громади. В надзвичайно важких умовах, складних і трагічних історичних обставинах ми мали добрий початок. Благодать Духа Святого з’явилась в храмі Апостола Любові і молитвами Богородиці перебуває з нами весь час.

Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії святкується Церквою, як день всесвітньої радості. У цей світлий день, на межі Старого і Нового заповітів, народилася Преблагословенна Діва Марія, покликана від віку Божественним Промислом послужити таємниці втілення Бога Слова – стати Матір’ю Спасителя світу.

«Не треба думати, що можна за будь-яких обставин, при будь-якому своєму житті, не віддавши Богові належне й не уподібнившись Христові, здобути любов Господню та спасіння. Хтось може бути відкинутий. Ми не знаємо, яка доля чекає тих, хто зазнає другої смерті, але, розуміючи суворість Господню, тим більше повинні подумати про свою відповідальність», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.

Почувши відповідь святого, що всі наші вічні скарби на небі, ворожі повісили настоятеля за руки і за ноги між двома стовпами. Через два дні преподобномученику відрубали голову (7 вересня 1678 р.). Свідки мученицької смерті архімандрита Макарія занесли його тіло в монастирську церкву, у якій, для безпечності, закрилися.