Говорячи про старозавітних пророків, ми звичайно маємо на увазі тих із них, хто залишив після себе цілі книги, — це Ісая, Єремія, Єзекіїль, Даниїл й інші. Але свого роду засновником цієї традиції був інший чоловік, який зовсім нічого не писав і дуже мало говорив, але діяв так, що запам’ятався людям ...

Кожна воцерковлена людина знає про стовпів Церкви - святителей Василя Великого і Григорія Ніського. Вони є рідними братами, а їх родина дала світові одразу кількох святих, які прославились своїми духовними подвигами. Як правило, менше згадують про старшу сестру отців Церкви – преподобну Макрину. Хоча разом з матусею безпосередньо вона виховувала відомих братів і сама прославилась та канонізована. Цю велику жінку православні вшановують 19 липня.

У 6-ту неділю після П’ятидесятниці Церква згадує подію зцілення Христом розслабленого. Особливістю цього чудесного лікування, про яке з певними подробицями діляться три євангелісти (див. Мф. 9:1-8; Мк. 2:1-12; Лк. 5:17-26), є те, що воно було здійснене не за вірою самого хворого, а по вірі інших людей..

Ми розуміємо, що наша віра менше за гірчичне зерно. Численні слабкості, гріхи, погані звички і нестриманості тягнуть нас додолу. Війна забирає близьких, останні сили, впевненість у майбутнє, але не повинна знищити в пошматованих серцях головного – цінності, за які український народ воює.

Наша боротьба проти ворога роду людського триває щодня. Під час війни ми добре бачимо, як піднімаються темні сили, які шкодять людині та намагаються знищити все навколо себе. У релігійній літературі можна знайти багато імен ангелів і демонів, служителів Сатани. Наприклад, «Люцифер» або «Вельзевул». Іноді виникає питання, а це один і той самий демон або все-таки йдеться про різних носіїв зла? Торкнемося складної теми демонології.

17 липня за новоюліанським календарем Церква згадує святу великомученицю Марину (Маргариту). Історія цієї юної жінки вражає і надає привід ще раз замислитись над тим, наскільки несповідимі шляхи Господні.

Коли людина приходить до храму, то, напевно, перше на що вона звертає увагу є свічки. Споглядальні прояви віри та порив молитовного стану одразу прагнуть втілитись в конкретних діях. Як правило таким кроком стає запалювання свічок. Але в спеку вони мають властивість деформуватись, а іноді через протяги та інші фізичні закони випадково гаснути. Нічого страшного тут не відбувається, ніякої містики чи жахливих наслідків це немає. Черговий міф, нібито, погашена свічка є поганим знаком церква давно с

Священники Іоано-Богословського храму разом з військовими капеланами та іншими кліриками і парафіянами Харківської єпархії ПЦУ відзначили день святого рівноапостольного князя Володимира.

Хреститель Русі святий рівноапостольний князь Володимир на століття вперед визначив духовну долю нашої Церкви і українського народу. 15 липня за новоюліанським календарем вшановується пам'ять того, хто офіційно затвердив християнство на нашій землі. Ми небагато знаємо достеменних історичних фактів з його біографії. Особливо мало відомостей про дитинство та юні року майбутнього ...

Треба обрати та захищати всіма силами добро, любов і правду. Волею, думкою, дією, а часом і жертвою, щоб не попустити сатанинській силі володіти ані тобою, ані твоїми ближніми. Навали легіонів демонів – це те, з чим ми маємо справу, але нам треба мати свободу від сатанинських сил. Про євангельську історію вигнання бісів в теперішніх наших умовах дивіться в недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

13 липня Церква присвячує пам’яті архангела Гавриїла. Ім’я Гавриїл з давньоєврейської мови перекладається як «Божий Правитель». За християнськими традиціями архангел відкриває людям таємне знання Бога і він неодноразово згадується у Святому Письмі.

«Якщо ми щось робимо в своєму житті, то повинні діяти в першу чергу з позиції любові. Тоді Бог прощає наші провини. Ти можеш оступитись, впасти, забруднитись, але потім покаятись, повернутись на шлях до Господа і починаєш діяти з позиції любові. Якщо ми побачимо найкраще у своєму житті, то зможемо переконатися в цьому», - із суботньої проповіді о.Віктора Маринчака.