«Треба дожитись, достраждатись, доплакатись і смерть обов’язково відступить. Залишиться Любов, яка ніколи не минає й образ того, хто від нас пішов в усій його красі. Тоді мертве серце, що смерділо від втрати, дуже повільно і болюче, але все-таки повертається до життя. Наші душі повинні воскреснути», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.

Після святкового Великоднього тижня, який наповнений Пасхальною радістю, Церква звіщає благу вістку про Воскресіння Христове всім від віку спочилим. Починаються поминальні дні, які в народі ще називають Червона гірка або Радониця. У вівторок 14 травня в нашому храмі молитимось за всіх спочилих та приймаємо записки онлайн на Поминальну Літургію і панахиду.

З давніх часів восьмий день після Великодня, як закінчення Світлої седмиці, святкувався особливо. Він названий Антипасхою, що означає «замість Пасхи». У цю неділю Церква згадує апостола Фому, який не був присутній при Воскресінні Спасителя, але зіграв свою особливу роль в історії християнства.

Наше завдання зараз - прийняти дар надії. Навіть, якщо вона безпідставна, ми все одно повинні сподіватись. Коли надмірні труднощі та страждання й здається, що вже немає сил нести далі хрест боротьби і втрат, ми маємо цю надію від воскреслого Господа. Про Пасхальну екзистенцію, сенс нашого існування і життя всупереч всьому дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

Помилково дехто вважає, що Біблія та християнська віра загалом – суто пацифістські та закликають лише до смирення, терпіння і підкорення тим, хто сильніший. Насправді серед святих майже половина воїнів, а вбивати ворогів під час російсько-української війни ПЦУ не вважає гріхом, оскільки наші воїни захищають рідну землю.

У п’ятницю Світлої седмиці Православна Церква вшановує образ Пресвятої Богородиці "Живоносне джерело". Божа Мати є Джерелом Життя, бо від Неї народився Христос - Дорога, Істина й саме Життя. Тому нікого, напевно, не дивує, що в багатьох містах і селах України підносяться біля криниць і струмків храми Живоносного Джерела, присвячені нашій Заступниці. Здається, такий звичай існував завжди. Проте все має свій початок.

Після Пасхи дороги назад вже немає. Кайдани смерті розірвані, брама пекла зруйнована, небіжчикам в гробах дароване життя. Перед обличчям Вічності всі наші дріб’язкові та неістотні проблеми виявляються незначущими. Бог став людиною, щоб людина стала Богом. Апостол Фома не побачив цієї величі духу серед своїх однодумців.

25 квітня Православна Церква України вшановує пам’ять святого апостола і євангеліста Марка. За міцну віру його зображують левом – символом могутності та влади. Про автора самого короткого Євангелія, подвижника і вірного учня Спасителя читайте у нашому матеріалі.

Протягом всього Світлого тижня на солеї, перед образом Спасителя лежить освячений хліб - артос. У суботу Світлого тижня він буде роздроблений, і зазвичай при цілуванні хреста на Літургії роздається парафіянам нашого храму, як святиня.

Великомученик Юрій стверджував, що віруючий у Христа перенесе будь-які муки і здатен творити діла, які творив сам Спаситель: "Сліпих просвіщати, прокажених очищати, глухим подавати слух, виганяти бісів, воскрешати померлих". Почувши це, імператор звелів святому здійснити найбільше чудо, непідвладне язичницьким волхвам – воскресити померлого. Святого Юрія Переможця шанують за чудодійну допомогу людям у небезпеці, він вважається особливим заступником воїнів.

22 квітня, у вівторок Світлого тижня, Православна Церква України прославляє Іверську ікону Божої Матері. За переданням оригінал ікони був написаний св. апостолом Лукою. Іверською ікона була названа по імені Іверського монастиря на Святій горі Афон, де вона й донині перебуває.

Серед численних втрат через повномасштабну війну є й відсутність дуже цінної для парафіян Іоано-Богословського храму традиції – дитячої Літургії. Вона завжди відбувалась у нас в Світлий понеділок. Зворушлива служба, на якій маленькі парафіяни читали, співали, подавали кадило, виносили свічки і всіляко допомагали священникам. Пропонуємо вам згадати як це було 10 років тому.