Дата смерті святого вважається днем народження його у Вічності. Про українського златоуста Дмитра Туптало, який був митрополитом Ростовським, написано чимало. Його твори досі є канонічним зразком житія святих та незаперечним джерелом богословських праць. 28 жовтня є днем, коли праведник спочив, а тому ми хочемо ще раз згадати його внесок в церковне життя.

28 жовтня за новоюліанським календарем відзначають день великомучениці Параскеви Іконійської. Пам’ять про цю християнську постать особливо почитали на слов’янських землях. Параскеву, або ж, якщо перекласти, П’ятницю, вважали заступницею жінок.

Чи можна бути готовими до смерті? Чому вона завжди несподівана для нас, навіть тоді, коли ми розуміємо її невідворотність? Говорили про смерть зі священником ПЦУ, настоятелем храму Іоана Богослова, отцем Віктором Маринчаком у форматі відвертої розмови поміж близькими людьми. Це бесіда доньки і батька, священника й поетки на радіо "НАКИПІЛО". ...

Єрусалим - місто, що поділене між двома державами і трьома релігіями. Переживаючи події Страсного тижня, ми так чи інакше проходимо вулицями і стежками цього давнього міста, слідуючи за Спасителем. Поглянемо на визначні місця Єрусалиму часів Ісуса Христа.

День пам'яті святителя Мартина Милостивого, єпископа Турського, який вважається засновником та покровителем військових капеланів в усьому християнському світі, за традицією відзначають 25 жовтня. Харківська єпархія ПЦУ має найбільшу кількість військових капеланів в Україні і тому з цього приводу ми сьогодні в Іоано-Богословському храмі ПЦУ відслужили урочисту Літургію, а свяшенники отримали ...

Через все, що приносить на нашу землю війна ми повинні виробити своє ставлення, яке буде наслідувати Спасителя. Господь так чи інакше вимагає від нас надприродного. Нам треба перебороти страх, тривогу і відчай. Як, попри всі жахи сьогодення, здобути надію та впевненість саме тоді, коли, здається, підстав для спокою практично немає - дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

«Як ми можемо надати радість тим, хто від нас пішов? Ми ж насправді кожен день звітуємо перед ними: чим ти жив, що зробив, які твої були прагнення, куди прийшов та що у тебе попереду? Коли ми стоїмо на шлях свободи і любові, то на Небі, де наші ближні, з’являється радість. Нам треба не тільки поминати спочилих в молитві, а нести їм світло та іти правдивим шляхом Бога, який є Любов», - із суботньої проповіді о.Віктора Маринчака.

Зупиніться на мить і поставте собі запитання: як часто ви відчуваєте вдячність і дякуєте? Дякуєте лише людям – чи і Богові? Дякуєте лише тоді, коли вам добре, чи й тоді, коли ви почуваєтеся погано?.. Насправді, відповіді на ці запитання дадуть вам один із ключів до розуміння того, чому ваше життя відбувається саме так.

У Димитрівську поминальну суботу ми згадуємо всіх спочилих, а передусім наших загиблих воїнів. Остаточний підрахунок твого життя з’являється лише тоді, коли ти помираєш. Наші захисники виконали свій обов’язок і приєднались до свого народу – велика їм вдячність та вічна пам'ять! У суботу 21 жовтня 2023 року в Іоано-Богословському храмі ПЦУ ...

20 жовтня за новоюліанським календарем вшановують пам’ять святого великомученика Артемія, видатного воєначальника, намісника Єгипту, який постраждав за християнську віру. Він жив на початку IV століття і під час правління рівноапостольного Костянтина Великого вважався одним із найкращих військових керівників могутньої держави. Але змінилась влада та перед можновладцем постала непроста дилема.

Ми неодноразово бачили, що Царство Боже являється в силі. Але для того, щоб воно прийшло до кожного з нас ми повинні самі бути духовно сильними. Нам треба повірити, що я можу нести його, не віддати і здійснити в своїх вчинках та в усьому чим я живу. Про силу, яка звершується в немочі дивіться у проповіді о.Віктора Маринчака.

Святий Лука, якого вшановують 18 жовтня, не був одним із 70 учнів Ісуса. Не був і свідком Христового Воскресіння. Він став християнином згодом, у перші десятиліття розповсюдження віри серед язичників. Охрестившись, євангелист супроводжував апостола Павла під час мандрів по Македонії. Після короткої розлуки Лука став незмінним супутником Павла – апостола язичників.