Іноді ми не хочемо помічати очевидних речей. Ми, немов сліпі, занурюємось у звичний світ власних ілюзій, не бажаючи подивитись правді в очі. Вийти із зоні комфорту, подолати сталий спосіб існування, кардинально змінити життя – все це вимагає подвигу віри. Передусім у себе і, звісно, Бога, який не залишає нас в найважчі миті, коли, здавалось би, вже немає виходу.

21 липня Православна Церква вшановує мученицьку кончину святого великомученика Прокопія. Він жив у кінці ІІІ століття в жахливі для християн часи царювання Діоклітіана. Юнак отримав чудову освіту і був представлений імператору, після чого почав швидко підніматися по військовій службі. Але раптом сталась подія, яка перевернула все його життя.

Ми на своїй землі і захищаємо її поки є набої. Наближаємо нашу Перемогу справами, а всі інше віддаємо в руки Богові. Це дасть нам можливість зберегти свій душевний спокій, певну рівновагу в буремні часи і отримати духовну вакцину перед ненавистю та злобою, якою дихають наші вороги. Випробування роблять нас міцнішими. ...

20 липня Православна Церква вшановує пам’ять Влахернської ікони Божої Матері. За переказами автором святої ікони є сам євангеліст Лука. Її ще називають Одигітрією, тобто Путеводительницею. Влахернська ікона вважалася покровителькою міста Константинополя і візантійських імператорів і є однією зі святинь православ’я.

Якщо нам здається, що ми здатні здобути щось дуже швидко, то це не є можливим і навіть не є правильним. Поки ми не будемо готові платити надзвичайно дорогу ціну, то не досягнемо вищих цінностей. Довершеність та досконалість даються нам не як дарунок, а потом і кров’ю. о.Віктор Маринчак розмірковує про шлях мучеництва.

Єрусалим - місто, що поділене між двома державами і трьома релігіями. Переживаючи події Страсного тижня, ми так чи інакше проходимо вулицями і стежками цього давнього міста, слідуючи за Спасителем. Поглянемо на визначні місця Єрусалиму часів Ісуса Христа.

Який взаємозв’язок між хворобою та гріхом? Чи існує він і як до нього ставитись? Наскільки ми залежимо від нього? Спробуємо розв’язати це важливе питання, бо часто цей зв’язок не завжди помітний для людини, інколи немає навіть безпосередньої гріховної провини людини, яка страждає від хвороби.

Для будь-якої людини прощення гріхів є великим полегшенням і благом. Наш народ довго перебував в стані розслабленості. Богоборча радянська влада зробила все, щоб ми не піднялись, але сьогодні українці живуть на повні груді. Про нашу місію сьогодні в час великих потрясінь дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

У 6-ту неділю після П’ятидесятниці Церква згадує подію зцілення Христом розслабленого. Особливістю цього чудесного лікування, про яке з певними подробицями діляться три євангелісти (див. Мф. 9:1-8; Мк. 2:1-12; Лк. 5:17-26), є те, що воно було здійснене не за вірою самого хворого (принаймні, у Біблії з цього приводу нічого не сказано), ...

Віра – це ще й дерзновення, певний виклик, якась дія. Вона не є непоміченою у Бога. Навпаки, Він заохочує кожного з нас до рішучості та закликає: «Дерзай, дочко!». Господь бачить наш біль і страждання й не забариться. Чому Він зволікає? - дивіться у суботній проповіді о.Геннадія Рохманійка.

Іноді ми самотужки не здатні подолати численні проблеми. Нам не вистачає рішучості і знань, здоров’я та сміливості, терпіння й сили духу. Але вихід є завжди, навіть якщо ми не усвідомлюємо промисел Божий. Хтось ближній може врятувати нас від біди, своїми діями, порадами, молитвами.

14 липня, Церква вшановує пам'ять святих безсрібників Косьми і Даміана. Для розуміння цих постатей ми спробуємо додати декілька фактів з їхнього життя, яке стало жертовним служінням на славу Божу і допомогу людям. Святі безсрібники Косьма і Даміан були рідні брати. Народились вони в Малої Азії. Ні дата їх народження, ні ...