Ми слабкі і часто нам не вистачає сил простити. Господь розкриває ту могутність, яку має віра. Згадаймо, коли ми по-справжньому когось простили, то невідомо, кому потім легше і радісніше на серці, того кого простили чи тому, хто простив. Про великий дар прощати ближнім дивіться у суботній проповіді настоятеля Іоано-Богословського храму о.Віктора Маринчака.

Через п’ять неділь ми з вами розпочнемо Великий піст – шлях аскетичного приготування до світлого свята Воскресіння Христового. Великий піст – це подвиг покаяння, молитви та духовного вдосконалення, тож важливо увійти в нього, примирившись із ближніми, сповнившись спокоєм і любов'ю, з вірою і смиренням у душі. Саме тому задовго до ...

Цьогоріч Великий піст починається 18 березня, тобто до нього ще далеко, але Церква поступово починає готувати вірних до цього важливого періоду в житті християн. Попереду час для глибокої молитви і покаяння, коли кожен з нас повинен випросити у Господа прощення своїх гріхів (через сповідь) і достойно причаститися святих Таїн Христових. ...

Вже зовсім скоро ми почнемо підготовку до Великого посту, а 17 лютого Церква згадує пам’ять святого, ім’я якого міцно пов’язане з Чотиридесятницею. А точніше – з першим тижнем Великого Посту, що колись навіть мав назву Феодорового. Православна Церква підносить молитви до великомученика Феодора Тирона, який за часів Юліана Відступника застеріг християн від їжі, що була окроплена на честь поганських богів. На згадку про це, на вечірній службі в п’ятницю, в храмах освячується коливо. Це буде через

У житті кожної людини є моменти, які визначають її подальшу долю. Піднесення духу, хвилинка слави, втрати найближчих, іскра кохання, героїчні вчинки, - все це є миттєвостями, що кардинально змінюють буття та перевертають догори дриґом весь попередній досвід.

15 лютого вшановується Віленська чудотворна ікона Божої Матері, яка була перенесена у Вільно в 1495 році та названа за її місцезнаходженням у нинішній литовській столиці. За переказами вона є однією з найдавніших ікон, що написані за життя Богородиці євангелістом Лукою і перенесених до Константинополя з Палестини (звідси зустрічаються також найменування Віленської ікони «Єрусалимська» або «Царгородська»).

14 лютого ПЦУ згадує про 12 греків будівничих соборної Успенської церкви Києво-Печерської Лаври, яка поступово повертається до служіння українському народові. Як відомо, чудова Лавра була влаштована Божим Промислом за молитвами первоначальників Печерської обителі – преподобних Антонія і Феодосія, але будували і розписували її побожні грекі, про яких йдеться в нашому ...

Щороку 14-го лютого у багатьох країнах світу відзначають «День святого Валентина», який присвячений «усім закоханим». Останніми роками українці також активно долучаються до цього святкування: купують і вручають одне одному подарунки або ж «валентинки», прикрашають громадські заклади червоною і рожевою атрибутикою. Та чи справді святий Валентин має стосунок до цієї поширеної традиції та є тим самим «покровителем закоханих», як прийнято вважати?

Ми часто перебуваємо в стані, коли хотіли би не бачити, не чути і не знати, бо так спокійніше. Але, щоб осягнути ту глибину, яка стає за тими подіями, що ми переживаємо, провидіння Господнє вимагає від нас іншого. Важко бачити щось, коли втрачаєш найдорожче, коли свіжа земля на могилі чи коли від немовляти лишається тільки попіл, а воно було в обіймах мами. Втім, Бог вимагає: «Іди і дивись!». Що ми можемо протиставити смерті - дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

Кожна неділя в Літургійному календарі є повторенням Пасхи – святкуванням перемоги Ісуса над дияволом, Життя над смертю і тлінням. Відтак кожен Євангельський уривок є свідченням того, як нове життя, яке Ісус приносить у світ, знаходить свій відгук або спротив у серцях окремих людей; розповіддю про те, як мале зерно Божого ...

Час від часу історія ставить нас в таке становище, коли ми не можемо ухилитися від неминучого вибору: служити Богу або мамоні. Рано чи пізно кожен з нас стає перед ним, бо у той світ людина нічого не може з собою взяти. Перед лицем смерті варто замислитись, з чим ми наблизимось до Господа? Про багатства, що ведуть нас до спасіння дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

Кожна людина на цій землі потребує місця, в якому вона відчуває себе захищеною і спокійною, не боїться осуду і може ділитися сокровенними думками та переживаннями. Родина – це і є те тихе пристановище, до якого можна повернутися під час життєвої бурі, а запорукою міцних і благотворних стосунків між рідними є любов. Під час війни ці азбучні істини відчуваються особливо гостро.