Картинки-привітання з іменинами, днем народження та днем ангела кожен із нас отримував у соціальних мережах. Комусь такий спосіб привітання подобається, а хтось надає перевагу простим особистим словам від душі. Часто наші близькі вітаючи прирівнюють іменини до дня ангела. Спробуємо розставити в цьому питанні всі крапки над «і».

Тридцять і три роки тому саме на свято Преображення Господнього під мурами Іоано-Богословського храму відбулось перше Богослужіння нашої церковної громади. З того часу відбулось багато подій, як в історії України, так і в житті кожного з нас, але незмінним лишається неповторна атмосфера любові, яку не можуть передати жодні світлини. Втім, свято преображення наших душ ми як завжди фіксували на фото, яке і пропонуємо подивитись.

«Тілесні хвороби це вже наслідок нашої духовної розслабленості. Шлях до спасіння є нелегким, але прощення гріхів і надає людині можливість подолати розслабленість волі, розуму, поведінки. Церква відкриває двері покаяння і Господь кличе до сміливості, бо немає гіршого стану для душі, ніж тоді, коли ми думаємо, що прощення неможливе», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.

Харківська єпархія ПЦУ і громада Іоано-Богословського храму привітала о.Геннадія Рохманійка з п’ятнадцятиріччям священицького служіння та нагородженням медаллю від предстоятеля ПЦУ. Капелан військового шпиталю подякував всім парафіянам, медикам і клірикам за підтримку та розповів про свою пастирську місію на благо України.

Ми переживаємо втрату і розлуку, але насправді смерті немає. Життя тих хто пішов від нас продовжується. Вони не зупинились в своєму рухові та йдуть назустріч Богові, Його свободі, світлу і правді. Про нескінченість життя, сміливість у вірі та любові, надію, що здатна долати найтяжчі випробування дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

2 серпня 2024 року в київському Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі відбулася зустріч Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнійшого Митрополита Епіфанія з військовими капеланами Медичних сил Збройних Сил України та інших формувань Сил Оборони України. За віддане служіння Богові і людям медаллю "Хрест Свободи" нагороджено о.Геннадія Рохманійка. Аксіос!

Майже у кожного християнина є маленька книжечка, звана пом’яник ― образ стародавнього диптиха, де написані імена живих і померлих. Цю книжечку він подає у храмі на проскомидію та єктенії, на молебні й панахиди, її він повинен читати щодня у своїх домашніх молитвах

Як правило, сигнали з Неба посилаються делікатно та шанобливо до людської свободи. Втім, іноді Господь творить дива видовищно і вражаюче. Але, якою би не була форма чи зміст, чудо є завжди зустріччю Божественної всемогутності та людської віри.

У грецькому часослові кінця XIX століття року так пояснюється походження цього свята: “В наслідок хвороб, які дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і відведення хвороб.

«Треба діяти незалежно від обставин, умов і того, що вчені називають детермінізм. Люди взагалі дуже залежні від усього на світі, але Христос це абсолютна свобода. Тому ми можемо, незважаючи на всі ці обставини, які переживаємо, бути спокійними, впевненими і відчувати духовну радість, натхнення та волю до перемоги», - о.Віктор Маринчак.

30 липня Православна Церква вшановує пам’ять мученика Іоана Воїна. Шанування цього святого досить широко поширене у східних слов’ян. Він прожив багато, але житіє його досить коротке і дуже дивне. Під час війн його ім’я завжди згадували люди зі зброєю. Особливо ті, хто потрапив у полон і перебуває в тяжких обставинах життя.

«Що тобі до нас» - волають гадаринські біснуваті. Іншими словами, хіба є у нас щось спільне з Тобою. Страшні слова, проте звучать на диво, знайомо для багатьох людей. Адже як часто у своєму земному житті ми намагаємось, якщо не відкрито противитись Христу, то, щонайменше, не помічати Його. Не помічати, коли гріх та пристрасті затуманюють наше серце та душу, коли йдемо на компроміс з власною совістю заради короткочасної вигоди чи задоволення.