Протягом Великого посту в нашому храмі служиться три різних Літургії. Під час служби лунає багато натхненних пісень, прочитуються псалми, стихири, звучать старозавітні читання і євангельські фрагменти. Богослужіння наповнено глибоким змістом, а хор на кілька голосів витягує мелодичні тропарі та кондаки. Однією з вершин літургійного тайнодійства є спів у виконання о.Віктора Маринчака «Нехай стане молитва моя, як кадіння перед Тобою». Пропонуємо вам його послухати .

«У неділю 16 березня одразу після Літургії ми служимо чин Пасії – спогад про страждання Христове. Це дуже важлива служба в розумінні приготування нас до Страсного тижня, до тих переживань, почуттів і думок, які ми відчуваємо готуючись до свята Великодня», - о.Віктор Маринчак.

Попри весь жах сьогодення, коли війна розриває душі й крає пошматовані серця, важливо постійно нагадувати собі, що ми покликані до життя. Християнство передусім є вірою Любові, Свободи і Радості. Релігією великої надії на воскресіння померлих та буття майбутнього віку. Тому наша екзистенційна справа полягає в тому, щоб долати смерть. В

Преподобний Бенедикт Нурсійський, засновник чернечого ордену бенедиктинців, якого називали "батьком Західного Світу", шанується і Православною Церквою. Він є духовним покровителем школярів, вчителів та бібліотекарів. Його пам"ять завершується 27 березня.

Чому ця коротка і проста молитва посідає таке вагоме місце у всьому великопісному богослужінні? Бо в ній перелічуються особливим, властивим лише цій молитві чином всі негативні і позитивні елементи покаяння і визначається, так би мовити, список наших індивідуальних подвигів. Мета цих подвигів — насамперед — вивільнення від якогось головного пороку, що викривлює все наше життя і перешкоджає нам вступити на шлях звернення до Бога.

Під час Великого посту ми служимо три різних Літургії, Всенічну, а також цього тижня ще й утреню та Пасію. Крім того, найближчі суботи за уставом є поминальними. У п’ятницю для зцілення душі і тіла здійснюється таїнство Маслособорування, а також служиться парастас. Весь перелік Богослужінь завжди можна прочитати на нашому сайті, а наразі про служби другого тижня розповідає настоятель храму.

12 березня Церква вшановує Ліддську ікону Божої Матері. У цьому місті, згодом названому Діосполь, для новонавернених було споруджено храм в ім’я Пресвятої Богородиці. Прийшовши до Єрусалиму, апостоли благали Матір Божу відвідати і Своєю присутністю благословити храм. Пречиста Діва сказала: «Ідіть з миром, там і Я з вами буду». Повернувшись до Ліддського храму, вони побачили на одному із опорних стовпів нерукотворний образ Пресвятої Богородиці дивовижної краси.

11 березня Церква вшановує одного зі своїх стовпів –патріарха Єрусалимського, святителя Софронія. Він народився в Дамаску. З юних років відрізнявся благочестям і любов’ю до наук. Особливо він досяг успіху в філософії, за що його стали називати Премудрим. Але майбутній святий шукав вищої мудрості в монастирях, де знаходив розраду в спілкуванні ...

Піст є дуже корисним, насамперед, для зміцнення нашого внутрішнього духу, тренування сили волі, визначення пріоритетів, для розрізнення доброго і шкідливого, для розуміння міри, потреб, цінностей. Чи можуть ці навики бути корисними і для дорослих, і для дітей? Очевидно, що так. Водночас питання дитячого посту є доволі не простим, адже спирається ...

«Ми можемо побачити живого Господа очима серця. Потрапляючи в обставини, коли треба вирішувати свою долю, перебуваючи в боріннях, сумнівах і болях, саме тоді, через голос нашої совісті, дає знати про себе Спаситель. Ти починаєш розуміти, яким має бути твій шлях, що треба відкинути як гріх та спокусу, що прийняти, до чого прагнути та куди йти», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.

9 березня Православна Церква вшановує пам"ять, 40 воїнів- мучеників Севастійських. І саме в наші часи приклад цих незламних борців за віру Христову так підтримує і надихає. Ми бачимо зараз, яку стійкість і вірність присязі виявляють сучасні воїни в таких складних умовах, і благаємо: Святі мученики, моліть Бога за них!

Ми святкуємо сьогодні день Торжества Православ’я: не торжества православних людей над іншими людьми, а торжества про те, що Православ’я як світло - сіяє, немов вогонь горить, як життя - тече по усьому світі. І знову-таки: не лише наше церковне Православ’я, але щось набагато більше за те, що ми можемо вмістити.