Святитель Анатолій, патріарх Константинопольський
02 липня 2025
3 липня Православна Церква вшановує пам'ять святих Анатоліїв: двох монахів, які жили в Києво-Печерській лаврі близько 12-го - 13-го століть. Про життя подвижників майже немає свідчить, але їх мощі знаходяться нетлінними в обителі. Також Церква згадує святителя Анатолія, патріарха Константинопольського, який нещадно боровся з єресями.
Святитель Анатолій, Патріарх Константинопольський, народився в Олександрії у другій половині IV століття - у той час, коли багато представників знатних родин Візантії з усім запалом пробудилася до віри і у всеозброєнні грецької філософської мудрості спрямовувалися на служіння Христовій Церкві. Отримавши філософську освіту, святий Анатолій прийняв священний сан і був дияконом при святителі Кирилі Олександрійському. Разом зі святим Кирилом Анатолій був присутній на Третьому Вселенському Соборі в Ефесі (431), на якому святі отці засудили псевдовчення Несторія.
Святий Анатолій залишався дияконом в Олександрії і після спочинку святителя Кирила († 444), коли кафедру архієпископа Константинопольського зайняв Діоскор, який дотримувався іншої єресі, поширюваної Євтихієм, який стверджував, що Божественна природа у Христі повністю поглинула людську. Це псевдовчення підривало саму основу церковного вчення про спасіння і спокутування людства. У 449 році Діоскор зі своїми прихильниками зібрав в Ефесі "розбійницький" єретичний собор, який отримав, проте, підтримку імператора. Поборник Православ'я, Патріарх Константинопольський, святий Флавіан, був позбавлений влади і позбавлений сану.
Обраний на Константинопольську кафедру святий Анатолій ревно взявся за відновлення чистоти Православ'я. Вже в 450 році на Помісному Соборі у Константинополі святитель Анатолій піддав осуду єресь Євтихія і Діоскора. Спочилого у вигнанні Патріарха-сповідника Флавіана було зараховано до лику святих і мощі його перенесені до столиці.
У наступному, 451 році, при діяльній участі патріарха Анатолія був скликаний IV Вселенський Собор у місті Халкидоні. Отці Халкидонського Собору затвердили догмат про шанування Господа Ісуса Христа, "досконалого в Божестві і досконалого в людстві, істинного Бога і істинну людину, у двох єства незлитно, незмінно, нероздільно, нерозлучно пізнаваного".
Але єресі ще довго бентежили церковний світ. У безперестанній боротьбі з псевдовченнями ревнитель істини Патріарх Анатолій помер у 458 році.
З канонічних діянь Святителя виділяють 28 правило IV Вселенського Собору про рівночесність Константинопольського патріаршого престолу престолу Старого Риму, а також апологію цього правила в посланнях святому Льву, папі Римському (440-461). У відання Патріарха Константинопольського, згідно 28 правила, були передані Церкви Малої Азії, Греції і Чорномор'я, а також всі нові Церкви, які виникнуть у народів цих областей. Тим самим і наша Українська Церква була промислительно включена в священне число Православних Церков.
Святитель Анатолій вніс також великий внесок у літургійну скарбницю Православної Церкви. Його молитовному натхненню і Богословській глибині належать стихири на недільні дні, а також на деякі Господські свята (Різдво Христове, Богоявлення) та дні мучеників (святому Пантелеймону Цілителю, Святому Георгієві Побідоносцеві, святому Димитрію Солунському). У богослужбових книгах вони коротко позначаються: "Анатолієві".
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Святитель Анатолій, Патріарх Константинопольський, народився в Олександрії у другій половині IV століття - у той час, коли багато представників знатних родин Візантії з усім запалом пробудилася до віри і у всеозброєнні грецької філософської мудрості спрямовувалися на служіння Христовій Церкві. Отримавши філософську освіту, святий Анатолій прийняв священний сан і був дияконом при святителі Кирилі Олександрійському. Разом зі святим Кирилом Анатолій був присутній на Третьому Вселенському Соборі в Ефесі (431), на якому святі отці засудили псевдовчення Несторія.
Святий Анатолій залишався дияконом в Олександрії і після спочинку святителя Кирила († 444), коли кафедру архієпископа Константинопольського зайняв Діоскор, який дотримувався іншої єресі, поширюваної Євтихієм, який стверджував, що Божественна природа у Христі повністю поглинула людську. Це псевдовчення підривало саму основу церковного вчення про спасіння і спокутування людства. У 449 році Діоскор зі своїми прихильниками зібрав в Ефесі "розбійницький" єретичний собор, який отримав, проте, підтримку імператора. Поборник Православ'я, Патріарх Константинопольський, святий Флавіан, був позбавлений влади і позбавлений сану.
Обраний на Константинопольську кафедру святий Анатолій ревно взявся за відновлення чистоти Православ'я. Вже в 450 році на Помісному Соборі у Константинополі святитель Анатолій піддав осуду єресь Євтихія і Діоскора. Спочилого у вигнанні Патріарха-сповідника Флавіана було зараховано до лику святих і мощі його перенесені до столиці.
У наступному, 451 році, при діяльній участі патріарха Анатолія був скликаний IV Вселенський Собор у місті Халкидоні. Отці Халкидонського Собору затвердили догмат про шанування Господа Ісуса Христа, "досконалого в Божестві і досконалого в людстві, істинного Бога і істинну людину, у двох єства незлитно, незмінно, нероздільно, нерозлучно пізнаваного".
Але єресі ще довго бентежили церковний світ. У безперестанній боротьбі з псевдовченнями ревнитель істини Патріарх Анатолій помер у 458 році.
З канонічних діянь Святителя виділяють 28 правило IV Вселенського Собору про рівночесність Константинопольського патріаршого престолу престолу Старого Риму, а також апологію цього правила в посланнях святому Льву, папі Римському (440-461). У відання Патріарха Константинопольського, згідно 28 правила, були передані Церкви Малої Азії, Греції і Чорномор'я, а також всі нові Церкви, які виникнуть у народів цих областей. Тим самим і наша Українська Церква була промислительно включена в священне число Православних Церков.
Святитель Анатолій вніс також великий внесок у літургійну скарбницю Православної Церкви. Його молитовному натхненню і Богословській глибині належать стихири на недільні дні, а також на деякі Господські свята (Різдво Христове, Богоявлення) та дні мучеників (святому Пантелеймону Цілителю, Святому Георгієві Побідоносцеві, святому Димитрію Солунському). У богослужбових книгах вони коротко позначаються: "Анатолієві".
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
4149 6293 1322 1459
5159 3351 0939 4102
або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА





Електронна пошта