В діалогах з Богом важливо почути його Слово. Він постійно промовляє до нас через людей, обставини, надприродні дії або в спосіб, який прийнято називати випадковостями. Війна загострює відчуття ірраціональності буття. Відтінки стираються, нерви оголені, сили спустошені, майбутнє непередбачене, тож, у такому стані краще сприймаються чудеса, які посилає нам Господь.

Свято Макавеїв в Іоано-Богословському храмі ПЦУ міста Харкова завжди відбувається в атмосфері піднесення і натхнення. Початок серпня – це освячення перших плодів, меду, зілля та відчуття що попереду ще цілий місяць літа, а з іншого боку винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього, який символізує шлях розп’яття, за яким неодмінно слідує Воскресіння. До вашої уваги святковий фоторепортаж з храму Апостола Любові.

Насамперед у ці два тижні мусимо зосередитися на духовному, молитовному очищенні, утримуватись від спокус, гніву та пристрастей, зосереджуватися на вдосконаленні у чеснотах та покаянні – аби спрямувати все найкраще в собі на гідні вчинки та діяльну любов до ближніх.

Серпень починається з події, яку в народі називають свято Маковеїв. Вже завтра, 1-го числа останнього місяця літа, ми відзначатиме так званий перший Спас. Церковна назва цього дня, з якого починається Успенський піст, - Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього. Після Літургії будемо освячувати зілля, мед та інші дари природи. У суботу та неділю в нашому храмі традиційні служби.

У Біблії, у книзі пророка Даниїла читаємо історію про вавилонського царя Навуходоносора, якому наснився таємничий сон, від якого він втратив спокій. Тож по всьому царству він шукав тлумача, здатного пояснити значення цього сну. А оскільки не довіряв нікому й очікував обману, то вимагав: мудрець, якого він запросить, мав не лише ...

У грецькому часослові 1897 року так пояснюється походження цього свята: “В наслідок хвороб, які дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і відведення хвороб. Напередодні, виносячи його з царської скарбниці, покладали на святій трапезі Великої церкви ...

Самогубство, вчинене обдумано й свідомо, Церква визнає таким же важким гріхом, як і вбивство. Адже Бог сотворив людину для життя, а не для смерті, і позбавлення від Його найдорожчого дару є порушенням Його волі й Божественного задуму, відступом від Господа.

«Вірний друг – міцний захист: хто знайшов його, знайшов скарб. Вірному другові немає ціни, і немає міри доброті його. Вірний друг – лікування для життя, і ті, що бояться Господа, знайдуть його» (Сир. 6: 14 – 16). Дружба – це ще один прояв Божого піклування про нас, тож дякуймо Господу та молімося за наших друзів. Нехай Господь їх береже від усякого лиха.

30 липня Православна Церква вшановує пам’ять мученика Іоана Воїна. Шанування цього святого досить широко поширене у східних слов’ян. Він прожив багато, але Житіє його надто коротке і дуже дивне. Під час війн його ім’я завжди згадували люди зі зброєю. Особливо ті, хто потрапив у полон і перебуває в тяжких обставинах ...

Що таке завтра? Чи знає хтось з людей, що буде завтра? Чому Писання закликає не турбуватися про день завтрашній, а жити саме сьогодні? Відповідь на всі подібні запитання єдина: одному Богові відомо, що саме буде завтра і чи буде воно для кожного з нас.

«Люди здобувають справжні цінності тільки тоді, коли готові платити за них життям. По-іншому не буває. Коли вагаються й думають, що можна сторгуватися з князем світу цього, то свободи і правди не здобудеш. Вся історія людства – це про жертовність найкращих та найсвітліших, які несли в світ найвищі цінності й покладали за них життя», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.

Недільне Євангельське читання розповідає нам про два випадки зцілення Господом хворих людей. Одного разу це були два сліпці, а іншого - біснуватий, німий чоловік. Чому саме такі приклади показують нам євангелісти, коли хочуть розповісти про дива Спасителя? Спробуємо розібратися.