Для сучасної людини стоїть проблема, яку важко розрішити, - сенс страждань великомучениці Варвари. Чому біль і мука є такою фатальною необхідністю у нашому житті? Про жертовність як головну ознаку любові, пошкодження людської природи і що ми можемо цьому протиставити – проповідь о.Віктора Маринчака в день Святої Варвари.

«Треба розуміти неминучість страждань і те, що вони найглибшим чином осмислені. Якщо ми дивимось на людське страждання очима християнина, то починаємо це приймати і усвідомлювати. Ми повинні не боятися страждань, а бачити в них сенс», - о.Віктор Маринчак.

Крокуючи вперед, час від часу важливо давати відповідь на головні питання руху, хто ми є, куди прямуємо, яка наша місія? Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній підвів підсумки минулого року і окреслив основні напрямки розвитку нашої церкви. Пропонуємо його доповідь на Архієрейському Соборі 15 грудня 2020 року.

На цьому тижні маємо два улюблених парафіянами свята – великомучениці Варвари і святого Миколая. У нашому храмі відбудуться урочисті Богослужіння. Оскільки ми маємо частку мощей святої Варвари, то 17 грудня, в церкві Іоана Богослова можна буде до них прикластися, а в суботу з подарунками для дітей до нас завітає Святий Миколай.

Всі ми є не лише свідками, а й співтворцями цієї, без перебільшення, епохальної події. І сьогодні ми з радістю й вдячністю Богові констатуємо: незалежна помісна Православна Церква України відбулася. Це доконаний і незворотний факт. І шляху назад – немає!

«Джерелом будь-якого зла є диявол. Через нього хвороби і смерть, спокуси й падіння, пороки та відпадіння від Бога. Це його дія і намагання опановувати цілим світом, щоб привести нас до загибелі. Наше протистояння з ним є абсолютно безкомпромісним. Зі злом не можна примиритись», - о.Віктор Маринчак.

Читаючи Євангеліє, ми часто ловимо себе на думці, що не вповні розуміємо написане. Ми вважаємо та іменуємо себе православними. Ми пишаємося своєю причетністю до східної християнської традиції і навіть дозволяємо собі називати «єретиками» християн інших конфесій. Та водночас наші біблійні знання є настільки обмеженими, що ми нерідко просто не розуміємо ...

Коли ми навчимося бачити своїм чистим серцем не плоть та кров, а те, що цю плоть захопило, підкорило собі, зробило своїм знаряддям, тоді ми побачимо Бога. Зі всією свободою, якою Він передбачає. Тоді ми зробимо те, чого Господь чекає від людства – нашого спасіння. У тому весь Закон і Пророки.

Через місяць вже Різдво Христове. Багато років на свято народження Спасителя у нашому храмі проходить ярмарок. Незважаючи на карантинні обмеження, відбудеться він і цього разу. Тож готуйте різні речі, смаколики, всілякі цікаві вироби. Подаруємо один одному радість, а всі зібрані кошти підуть на відновлення нашого храму.

Хто насправді любить, той не збирає скарби, а намагається когось обдарувати. Не можна забрати лише того, що ти віддав і передав іншим. Про образ Божий та сенс нашого життя – пошук відповіді на складні онтологічні питання о.Віктора Маринчака.

«У цей притчі ми отримуємо відповідь, чого не треба робити, як не слід ставитися до життя і на що не варто розраховувати. Не можна посісти на лаврах і решту життя прожити тільки тим, що колись в трудах чи боротьбі було здобуто. Споживання і втіха від життя нічого не дають», - ...

За спиною у нас прірва. Тих, хто готовий взяти на себе відповідальність, незважаючи на всі випробування і страждання, не так багато. Але саме вони рухають країну вперед. До дня волонтера о.Віктора Маринчака нагороджено орденом «Єдність та воля».