«Літургія є справа народу Божого. І це справа не полягає тільки в тому, щоб прийти у храм з покаянням, як митар, як блудниця, як Марія Єгипетська, просячи зцілення, освіти, порятунку, милості Божої, прилучення до Нього. Справа народу Божого має сягати і поза храмом», - про те, що означає бути християнином роздуми митрополита Антонія Сурозського.

«У Богослужбових текстах ми читаємо, що під час Вознесіння Господнього люди реагували по-різному, але апостоли тремтіли від радості. Вони знали, що їх друг і вчитель буде на Небесному престолі. Ще нещодавно їм хотілось, щоб Христос став царем на землі, а тепер для них відкрився Промисел Божий», - із проповіді на Вознесіння о.Віктора Маринчака.

У четвер, 10 червня, на нас чекає велике свято – Вознесіння Господнє. Буде архієрейська Літургія (початок о 8.30). Відповідно у середу, о 17 годині, в Іоано-Богословській церкві Вечірнє Богослужіння з освяченням хлібів, вина, єлею та зерна. «Варто відчути глибину і зміст події», - наголосив настоятель храму і запросив всіх розділити радість свята.

«Зір, який ми маємо, дає нам дуже багато. Можемо поцінувати всю красу і довершеність цього творіння, побачити в очах людей добро і зло, ласку та ненависть. Недаремно, коли ми кажемо: «Я бачу!», - це означає «Я знаю, відчуваю, усвідомлюю». Про те, чому в житті так важливо бачити в прямому і переносному розумінні - у недільній проповіді говорив о.Віктор Маринчак.

«На кожному з нас надзвичайна відповідальність. Якщо затьмарюється твій зір, то треба прозрівати, прагнучи по-справжньому, всім своїм єством, світла, істини і правди. Якщо так буде, то Церква і далі нестиме світло, а темрява ніколи не охопить його», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.

Попереду довгоочікуване літо. У червні на нас чекає кілька великих церковних свят, а також робота по реконструкції храму, яка триває повним ходом. Молимось, готуємось єднатися з Господом і будуємо разом Божу оселю. Про служби цього тижня та як виглядає центральна частина Іоано-Богословського храму ПЦУ, який потребує спільних зусиль по відновленню, у нашому матеріалі.

«Якщо Бог є Дух, то ми повинні всі свої духовні сили спрямувати на осягнення Його. Але не через чистий розум, раціональність і логіку, а через цілісність образу, який може з’явитися тут і зараз. Нам треба духовним зусиллям побачити і оцінити, щоб Бог прийшов у світ», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.

«У тому-то біда, що віра наша досить слабка. В усій повноті поклонитися Богові в Дусі та Істині ми не можемо, але, якщо будемо прагнути цього, преобразиться наша душа і наша доля», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.

Самарянка вчить всіх нас: щоб повсякчас нашого життя, за самими невигадливими заняттями, ми були так відкриті, щоб прийняти Божественне слово, бути очищеними Його чистотою, бути освіченими Божественним світлом і прийняти Його в глибини нашого серця.

Слово «акафіст» прийшло в нашу мову разом з твором, що носить таку саму назву. Саме запозичення від грецького «акафістос», а не точний слов’янський переклад "неседаленъ", що також зустрічається в давних рукописах, закріпилося у мові. Про акафісти, кондаки та інші церковні пісноспіви читайте у нашому матеріалі.

В Іоанно-Богословському храмі служиться кілька молебнів, одна назва яких може привабити віруючих: за тих, хто ображає та ненавидить нас, за намноження любові, проти нечистих духів. Коли саме вони відбуваються і в чому їх сенс - наша коротка довідка.

"На відміну від зла та покарання, гріх і розслаблення мають прямий зв'язок. Той, хто згрішив підриває основи свого внутрішнього життя. Його душа потерпає від розслаблення. Вона вже не є тою світлою і натхненною, не може стати сильною й могутньою в протистоянні зі злим світом, якою би мала бути. Оскільки неможливо ...