«У такий складний час можна отримати допомогу тільки від Бога, Бог реально допомагає нам. Ми можемо це побачити навіть у перші дні цієї страшної війни. Київ міг упасти в будь-яку мить, але з ласки Божої не впав, Господь зберіг можливість захисту. І як ви бачите, поступово, з Божою допомогою вже ...

Гасло «Рабів до раю не пускають» - це абсолютно точне богословське твердження про те, що людина може бути образом Божим, якщо вона є вільною і несе в собі свободу. Осмисленість наших дій надає нам велику перевагу. Чому ворог не зможе здолати українців - розмірковує о.Віктор Маринчак.

«Будемо приносити себе в жертву через нашу Любов. Віра в неї, у те, що можна нести свій хрест і йти в пустелю, щоб спокутувати гріхи та приносити справжнє покаяння – цей той висновок, який ми робимо завершуючи в цьому році Святу Чотиридесятницю. Сорок минулих днів, мабуть, для когось стали схожі на сорок років», - о.Віктор Маринчак.

«Не таке, як завжди, наше постування, але що таке пустеля світу цього ми тепер дізнались дуже добре. Не скінчилося ще те, що треба чекати від князя світу цього: спрага крові і жертв з нашого боку. Ми повинні наслідувати Христа і для віруючої людини, а особливо в теперішньому часі, іншого шляху немає», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.

Преподобна Марія Єгипетська – одна із найбільш шанованих святих за всю історію християнства, що дивним своїм житієм послужила прикладом для наслідування для багатьох подвижників наступних століть. Небагато подвижників удостоєні особливої честі багаторазового вшановування в покаянному часі Великого Посту перед Світлим Христовим Воскресінням. І серед них лише одна жінка – преподобна Марія Єгипетська.

Цей піст проходив особливим способом. Замість молитов і Богослужінь цього разу були втрати, рани, страждання і ті жахливі речі, які перевернули всі наші уявлення про світ. Часто питають, а де ж Бог? У своїй проповіді в Акафістну суботу о.Віктор Маринчак розмірковував про найболючіші питання нашої віри.

«Ми не можемо ухилитися від цієї останньої війни. Вона стосується кожного з нас. Звідки береться така сила і мужність у наших воїнів? Бог надає! На жаль, це не скасовує тих страждань, які ми зазнали. Але у Бога все має своє місце в Його промислі. Жодне випробування не буває даремним», - о.Віктор Маринчак.

Оскільки в умовах війни та обстрілів Харкова не всі парафіяни мають можливість потрапити на службу, то в Іоано-Богословському храмі ПЦУ ми продовжуємо приймати записки ОН-ЛАЙН. Дуже просять помолитися як за спокій, так і за здоров’я близьких. Особливо за тих, хто зараз захищає Україну від російської навали.

Громада Іоано-Богословського храму ПЦУ м.Харкова під час війни активно займається волонтерством і робить все можливе для нашої спільної Перемоги. Щодня церква в різний спосіб допомагає нужденним і адресно направляє гуманітарну вантажі тим, хто цього потребує. Дякуємо всім, хто простягає нам руку допомоги. Громада храму Іоана Богослова ПЦУ в Харкові зверталась ...

«У кожному стражданні і смерті разом з нами присутній Христос. Він помирає за життя світу, щоб воскресити цілий світ. Поряд з кожною матір’ю перебуває Пресвята Богородиця. Вона стоїть поряд з мукою, обіймаючи кожне серце і знову-знову навчаючи: «Все це життя світу. Слухай, сестро, і ти раба Господня, нехай буде все з нами за словом Божим!», - із проповіді на Благовіщення о.Віктора Маринчака.

У великій скорботі ми відправляємо Великий покаянний канон. Всі слова втрачають свою вагу. Ми просимо Спасителя, щоб весь цей жах і страждання, перед лицем нечуваної жорстокості, Він прийняв як наше покаяння. Ми осмислимо те, за що приносимо покуту, мабуть, потім, коли прийде наша перемога, а поки Спаси і збережи нас, Господи!

У тих обставинах, в яких наразі перебуваємо: війна, гуманітарна катастрофа, руйнація міста ми звертаємось до Бога, але віри не вистачає. І нам невідомо чи приймаємо ми беззастережно Його волю. Часто небезпека або жах захопить нас зненацька - і знову хвилина слабкості. Ти не знаєш, що буде далі, як це прийняти і з цим жити. Ось тоді треба казати: «Вірую Господи, допоможи моєму невірству!».