Певен, що після місяців війни, побачених жахіть проти людяності та православної віри на території України та Харківської області, жоден віруючий та духівник не може виправдовувати такі дії та зберігати духовний зв’язок з Російською православною церквою.

Данська мова яскраво передає думки настоятеля Іоано-Богословського храму о.Віктора Маринчака про сьогодення. Чого тільки вартує підзаголовок: «Putin er Satan». Одне з провідних датських видань вийшло з заголовком: «Священик після облоги: жертовність українців показує, що ми живемо у фантастичні часи».

Ми спостерігаємо байдужість до Слова. Навколо безліч людей, які не тільки не сприймають, але навіть не хочуть чути про правду, свободу, любов, творчість. Все це їх не цікавить. Вони навряд чи беруть участь у творенні історії. Втім, існують інші люди. Про різне сприйняття Слова Божого дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

Ми сьогодні згадуємо сотника Лонгина, який стояв біля Хреста нашого Спасителя і потім сам став мучеником за віру. Що спонукало досвідченого, вправного воїна, що пройшов через багато військових випробувань, визнати Його як Бога? У суботній проповіді о.Віктор Маринчак розмірковує про силу духу, яка здатна творити дива.

30 жовтня Церква згадує Собор святих цілителів. Імена багатьох нам відомі з історії, але про більшість лікарів, які сумлінно виконували свою працю, ми майже нічого не знаємо. Втім, сьогодні нам хотілось би поговорити не про персоналії, а про Біблійне ставлення до хвороб. За християнською традицією вони розділяються на тілесні, душевні и духовні.

Затяжні осені дощі, перехід на зимовий час, віялові відключення електроенергії, непевність у майбутньому, яке прогнозовано обіцяє нам тривалу війну, холод буття й економічні труднощі, – від всього цього, разом і окремо, легко впасти в депресію. Але християнство – це спосіб життя оптимістичних реалістів.

Ми не кинемо боротьби до якої покликані. А оскільки будемо перебувати з Богом до кінця, то нам належіть йти до остаточної перемоги і теж побачити перемогу над силами зла. Про додаткові аргументи зміцнення нашої віри у протистоянні з бісами у проповіді о.Віктора Маринчака.

Парафіяни Іоано-Богословського храму проживають у багатьох країнах. За кордоном вони підтримують тісні стосунки з нашою церквою, а іноді їм вдається стати навіть учасниками історичних подій. Цими днями відзначається 100-річчя єпархії Тіатейри і Великої Британії, до якої належить українська громада ПЦУ. Під час візиту до неї Вселенського патріарха Варфоломія I зі святішим зустрілись і наші парафіяни, які проживають в Лондоні.

26 жовтня Православна церква прославляє Іверську ікону Божої Матері. За переданням вона була написана св. апостолом Лукою. Іверською ікона названа по імені Іверського монастиря на Афоні, де вона й донині перебуває

25 жовтня, Церква вшановує пам’ять святителя Мартина Милостивого, архієпископа Турського, який жив у IV столітті, а також ми відзначаємо День військового капелана. Адже саме слово «капелан» пов’язане з життям цього святого.

Коли немає на що надіятись ми можемо сподіватися, що в найстрашнішу мить Бог підтримає тебе і спитає, а чого ти маловірний злякався? Про те, як всупереч всьому, не втратити віру і надію та намагатись досягнути повноти радості - у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

Громада Іоано-Богословського храму щиро вітає військового капелана о.Геннадія Рохманійка з нагородженням медаллю «ЗА ОБОРОНУ МІСТА ГЕРОЯ Харків». Аксіос!