Ми бачимо протиставлення: любові та ненависті, радості з’єднання з Богом і несамовитої люті, добра зі злом. Чому мешканці гадаринської країни так шкодують за свинями? Тому, що обирають не цінності, а матеріальний інтерес. Вони не зрозуміли, що приніс їм Христос. В їх приземленому світі цінністю є лише те, що можна потримати руками. Обрати благодать, любов і спасіння вони не здатні.

У нашому храмі, окрім звичайних служб за розкладом, відбувається ще багато цікавих і вартих уваги подій. По неділях після Літургії працюють недільні школи для дітей та дорослих, проводить заняття гурт небайдужих до української культури, якій наразі вивчає творчість митців «Розстріляного Відродження», діє «Пласт», працює бібліотека. У будні дні служать молебні.

«Як нам достукатись до самих себе? Пропозиція дуже проста - створити всередині Царство Боже. Щоб в серці були не злоба, роздратованість чи ненависть, а великодушність, терпіння та спокій. Тоді ти починаєш це випромінювати навколо себе. То була би велика перемога, коли ми могли утворити Царство Боже хоча б на двох. Нам треба намножувати любов!», - о.Віктор Маринчак.

Є два виду гріха. Один, коли людина зовсім не вірить в Боже милосердя. Другий, навпаки, коли вона не хоче нічого робити сама, не бажає докладати зусиль, а тільки покладається на волю Господню. Ми не випадково маємо Закон, бо мусимо його виконувати. Бог милосердний, але вимагає від нас дій і конкретних вчинків.

З Євангельського уривку бачимо, що Наїнська вдова була бідною жінкою. Її єдиного сина ховали у відкритому гробi. До того ж коли Христос сказав йому: “Юначе, тобі кажу, встань”, – чоловік одразу сів і почав говорити. Не було необхідності розв’язувати його

У суботу Церква згадує всіх померлих. Особливо в цей день моляться за спокій душ спочилих воїнів, що віддали життя за Батьківщину. Дмитрівська поминальна субота - особливий день церковного року, коли ми у всій повноті відчуваємо, що у Бога всі живі. Вечірнє Богослужіння почнеться в нашому храмі у п’ятницю, о 17.00, а поминальна Літургія - у суботу о 8.30.

Господь хоче врятувати всіх. Навіть тих, хто не обирає Його. Але саме праведники рятують світ. На них Він розраховує і покладає справу спасіння. Якби не одиниці праведників, то страшний кінець давно би прийшов. Про милосердя, Апокаліпсис та тих на кому тримається історія - у відеопроповіді о.Віктора Маринчака.

Дві тисячі років проминуло, а ми продовжуємо обирати: у що вірити, з чим ототожнюватись, що наслідувати? Показати свою віру можна тільки живучи відповідним чином. Не тільки переказувати, а саме діяти. Вибір світогляду і відтворення його в способі існування – це не одне і теж. Треба дати плоди віри», - із проповіді о.Віктора Маринчака.

Найбільшою ознакою християнської віри є любов. “За тим пізна¬ють, що ви учні Мої, коли будете мати любов між собою”, - гово¬рить Христос. Ненависть - це ознака невірства. Перед приходом Спасителя існував закон помсти: “Око за око, зуб за зуб”. Спаситель поширює християнську любов навіть на ворогів

Ця людина жила задовго до пришестя Ісуса Христа у світ. Але про подвиг його віри не забули й після Світлого Христового Воскресіння. Історія його життя постійно хвилює уми і наших сучасників. Святий праведний Іов Багатостраждальний жив за 2000–1500 років до Р. Х. Святитель Іоанн Златоуст дав йому дуже зворушливу характеристику: «Немає нещастя людського, якого не витримав би цей чоловік, твердіший за будь-який адамант, що спізнав несподівано і голод, і бідність, і хвороби, і втрату дітей, і позба

Нещодавно на території нашого храму відкрилась домівка «Пласту». Її вже встиг відвідати предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній. У неділю тут відбувся день відкритих дверей. Про діяльність «Пласту» у Харкові, а також чого саме при Івано-Богословській церкві діє молодіжна патріотична організація розповідає о.Геннадій Рохманійко.

«Багато разів наш народ перебував у стані вдови Наїнської, яка втрачає надію просто на існування. Не залишалось нікого: ні керманичів, ні воїнів, ні геніїв, ні творців, ні діячів. Всіх тих, хто ніс правду, шляхетність, творчість, будівництво. Але ми знаємо, що після кожної смерті наставало воскресіння та поверталася надія», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.