«На початку 90-х років, коли у Харкові почала відновлюватись українська церква - Іоано-Богословський храм, - нами володіло два почуття: мужність і надія. Саме такі почуття мають бути й сьогодні. Хай Господь преображає наші душі!», - о.Віктор Маринчак.

«Нам немає чого боятися, бо ми вже кілька разів за останні десятиліття пережили Преображення. Починаючи з 1991 року, попри всі випробування та труднощі, ми тоді, тепер і назавжди говоримо: «Добре нам тут бути, Господи!». Тут ми надихаємось та набираємось віри, щоб встояти і здолати всі перешкоди», - о.Віктор Маринчак.

У житті кожної людини, родини або навіть цілої громади є події, які їй особливо дорогі. Для Іоано-Богословського храму ПЦУ свято Преображення Господнє, (яке ми останній раз відзначаємо 19 серпня), завжди було надзвичайно важливою датою. Саме в цей день під мурами нашої напівзруйнованої церкві в 1991 році відбулось перше Богослужіння. З ...

Четверте десятиліття нашої церковної громади ми зустрічаємо в умовах війни, під обстрілами і в умовах, коли багато парафіян змушені були покинути рідний Харків. За цей час Іоано-Богословський храм і його настоятель пережили багато труднощів та випробувань. Неможливо все описати словами, але деякими спогадами про те як все починалось о.Віктор Маринчак ...

Архієрейська Літургія, священицька хіротонія, освячення перших плодів та панахида за загиблими воїнами – таким був перший день Успенського посту і свято мучеників Макавеїв в Іоано-Богословському храмі ПЦУ. Пропонуємо до вашої уваги фоторепортаж зі свята.

«Наша віра має бути такою сильною, щоб ми були наслідниками і наступниками того, Хто долає смерть. У нас немає іншого виходу. Ми повинні жити виходячи з такого розуміння, що смерть подолана одного разу долається зараз. Це буде тією вірою, яке приведе до перемоги». Про наші зусилля в боротьбі з бесівськими силами у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

Часто ми нарікаємо: чому ті чи інші випробування відбуваються у нашому житті? Зараз, коли велика війна прийшла на українську землю, ми задаємся питанням: чи не забув Господь про нас? Ні, Він дає сміливість і ми можемо протистояти лютому ворогу. Про підстави нашого оптимізму у суботній проповіді о.Геннадія Рохманійка.

Ми звикли, що наше життя нагадує гойдалки. За білою смугою наступає чорна, піднесення поступається відчаю, окриленість змінюється розчаруванням. Чергування злетів і падінь, залежність від обставин, страх перед майбутнім – все це за великим рахунком є ознакою маловірства.

11 серпня церква відзначає Різдво Миколая Чудотворця. На відміну від відомих дат, що пов’язані з ім’ям Святого Миколая», - 19 грудня (день смерті) та «весняного Миколая» 22 травня (день перенесення його мощів в італійське місто Барі), – це свято довгий час було забутим у православній традиції.

«Бог не дивиться на обличчя. Він зрить в серце, в якому є віра. Йому важливо, чи слухаєшся ти Слова Божого і які твої справи. Віра має бути свідомою, окриленою та натхненою. Ми маємо обирати найпевніший шлях до єдності з Богом», - настоятель Іоано-Богословського храму ПЦУ о.Віктор Маринчак.

Нині цю чесноту нерідко вважають слабкістю, тоді як Спаситель навчав, що вона веде до Спасіння і Сам був найпершим її взірцем. Нерідко люди навіть думають, що ображають одне одного, звинувачуючи інших у наявності цієї чесноти. То ж чим насправді є терпеливість: силою чи слабкістю?

До Іоано-Богословського храму ПЦУ завітала з Канади наша давня парафіянка, заслужена мистецтвознавиця Україна, всесвітньо відома фольклористка, професорка Віра Осадча. Вона привітала нашу громаду від імені парафії Святої Софії Монреаля і передала для харків’ян цінний подарунок від української парафії Канади.