Церква не сумує й не плаче над труною Богородиці (відео)

Під час війни природніше говорити про смерть, ніж про любов. Між тим, саме остання рятує, надихає і надає сил витримати всю похмуру реальність, з якою ми повсякденно стикаємось. Попри лихоліття часу, психологічну виснаженість та повну невизначеність майбутнього, історія розкриває перед нами справжні дива, подвиги жертовності, силу молитви та вияви самовідданості.

Смерть не є первісним станом людини – вона привнесена ззовні і Воскресінням Христовим втратила свою остаточну владу. Але наразі вона поряд, на відстані витягнутої руки, ракети або дрона, а тому навернення та зневіра, велич і розчарування, долання страху й безпорадний ступор стають невід’ємною ознакою буття на межі.

Гама почуттів, гойдалки емоцій, різнобарв’я рефлексій – все це заповнює наш внутрішній світ, сублімує реальність і намагається поставити на паузу відповіді на першочергові питання. Проте, інколи саме жахи війни дають можливість зрозуміти хто є хто, віднайти справжні цінності та побачити нові горизонти.

Літо, Слава Богу, ще тішить своїм теплом, дарами природи і спекотним сонцем, але вже завтра, 15 серпня, ми відзначаємо останнє Двунадесяте свято церковного року. Спробуємо осягнути його всім серцем і всією душею, щоб змінити своє ставлення до найістотніших та найголовніших речей нашого існування. Навколо багато пекучих страждань, але якщо кончину ми будемо сприймати як Успіння, причому не тільки Пресвятої Богородиці, а кожної добропорядної людини, то щось неодмінно зміниться і в нашому ставленні до життя. Тим більш, що свято Успіння для нашого громади є особливим і має своє історичне значення.



Завершення земного шляху Божої Матері принципово іменується християнами не смертю, а Успінням – тихим відходом, мирним сном, заспокоєнням. Церква не сумує й не плаче над труною Богородиці, а тріумфує і співає радісні пісні Її відходу. Якщо нами останній подих близької людини сприймається як час розставання, то для Пречистої - це день єднання, коли тимчасова розлука з Її Сином – навічно завершилася.

Ніхто зі святих не має перед Богом більшого дерзновення у молитовному заступництві за людей, як Пресвята Діва Марія. Вона бачить сльози матерів і вдів, чує наші благання та весь нинішній біль українського народу. Тому ми постійно звертаємось до неї в молитвах за своїх близьких та рідних. На святкову службу Успіння Пресвятої Богородиці в суботу 15 серпня 2026 року, а також недільну Літургію 16 серпня 2026 року на Фейсбук сторінці Іоано-Богословського храму ПЦУ приймаємо ЗАПИСКИ ОНЛАЙН. По завершенні згадаємо спочилих на панахиді.



Будемо ізнову й ізнову звертатися до Небесної Цариці: «Під Твою Милість прибігаєм, Богородице Діво, молитов наших в час журби не відкинь, але з біди визволяй нас». Продовжуємо наближати Перемогу на всіх напрямках й нехай заступництвом Своєї Матері Господь береже Україну та кожного з нас!
Слава Ісусу Христу! Слава нашим воїнам!
 


Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк

5363 5421 1533 9765

5159 3351 0939 4102