Свята родина: преподобна Макрина

У неділю 19 липня Церква вшановує пам’ять святої Макрини. Зараз це ім’я мало кому відоме, проте саме їй Церква завдячує даром жіночого монашества. Хто вона? І яким чином вона вплинула на розвиток християнства, будучи сестрою отців Церкви?

Свято Макрини – чи Мокрини – в уяві читача, напевне, асоціюватиметься з якимсь народним віруванням про погоду чи сприятливий час для жнив. Це не дивно, бо таке свято дійсно походить із дохристиянських вірувань, за якими Мокрину вважали донькою осені, що приносила дощі та холод; за народною уявою, день Мокрини — це останній день літа. А вже при запровадженні християнства її почали пов’язувати зі справжньою особою.

Тим часом свята Макрина – постать не міфічна, а дуже знакова, і не лише для Церкви IV століття, а й для сучасності.

Святі діти святих батьків

Ім’я святої Макрини невід’ємно пов’язане з іменем її найвідомішого брата – святого Василія Великого, архиєпископа Кесарії Каппадокійської. Насправді ж вона була найстаршою із десяти (!) дітей, троє з яких – Василій Великий, Григорій Ніський і Петро Севастійський – стали єпископами і видатними діячами Церкви, ще один брат, Навкратій, прославився побутом пустинника, а інші – благочестивим життям. Можна сказати, що подружжя батьків було особливо благословенним – але це зовсім не випадковість. Батько родини, Василій Старший, став відомим адвокатом і вчителем риторики, а по смерті визнаний святим. Мати, Емілія, була дочкою ісповідників віри, що віддали життя за Христа, а присвятивши життя побожному вихованню дітей, а пізніше – аскезі, також удостоїлася визнання святості. А ще одна ключова фігура в цій родині – матір Василія Старшого на ім’я Макрина – свята сподвижниця, що мала значний вплив на виховання усіх своїх онуків, зокрема найстаршої, названої на її честь.

Власне, при хрещенні дівчинка отримала ім’я Теклі (за переданням, назвати її іменем святої мучениці Теклі батьків спонукав ангел), проте пізніше до нього додалося імено бабусі, яка відіграла в житті родини особливу роль. В агіографії заведено називати цих жінок Макрина Старша і Макрина Молодша – це було необхідністю для розрізнення бабусі й онуки, адже їх обох Церква вшановує як святих.

Макрина Молодша отримала ґрунтовне класичне виховання; підрісши, була заручена, проте її наречений несподівано помер, і після цього юнка постановила провадити аскетичне життя в дівицтві. По смерті батька допомагала матері керувати господарством та виховувати молодших дітей – і, очевидно, справила особливий вплив на їхнє духовне зростання. Діти родини були виховані в дусі чеснот і побожності; згодом сестри вийшли заміж, а брати стали видатними святими Церкви.

Після цього Макрина разом з матір’ю відійшла від світського життя, оселилася з нею та кількома служницями, що до них приєдналися, в родинних посілостях в Аннезіс над річкою Іріс, де почала провадити спільнотне життя, ставши таким чином настоятелькою однієї з перших в Малій Азії жіночих чернечих спільнот. Макрина була відома своєю аскетичною побожністю, до якої спонукала інших.

За її прикладом, зокрема, пішов молодший брат Василій, що був, за словами святого Теодора Студита, «батьком грецького чернецтва й найпершим з усіх Отців»; він уклав чернечі правила, що визначили життя монаших спільнот на тисячі років уперед. За ними до сьогодні живе монаший Чин, що носить його ім’я – і не лише чоловіча, а й жіноча спільнота. Святий Василій не полишив сестру: чоловічий монастир він заснував зовсім поруч, на другому боці ріки Іріс – згодом його настоятелем став Петро Севастійський. Така модель монашого життя, коли поруч знаходилися монастирі жіночий і чоловічий, пізніше в Церкві була прийнята як подвійний монастир. А найдавніші засновані чернечі спільноти приймають ім’я василіян та василіянок.

Основними джерелами до життєпису святої Макрини є твори її брата Григорія Ніського, який присвятив їй працю «Діалог про душу і воскресіння» – тут він викладає власне вчення, представляючи Макрину як «вчителя», який на смертному ложі пояснює науку про безсмертя душі, воскресіння і відновлення всіх речей – бо саме такі спогади збереглися в нього про момент її відходу до вічності. Макрина померла 380 року і була похоронена в церкві, збудованій на честь 40 Севастійських мучеників, поруч із батьками.

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк

5363 5421 1533 9765

5159 3351 0939 4102