Типологія подвижників віри

Після свята Трійці та зішестя Святого Духа на апостолів Церква звертає увагу на людей, які своїми зусиллями та завдяки Божої благодаті, досягли вершин християнського життя. Ми їх звикли величати святими, тобто обраними Господом, посвячені і освячені Їм люди. Протягом року ми постійно їх згадуємо і сьогодні трохи азбучних істин про типологію праведників.



 Дослівно «святий» - це той, хто не належить світові, але Богові, не земному, а небесному. У своїх посланнях апостол Павло називає святими тих, хто прийняв хрещення, тобто вибраних від світу, тих, хто посвятив себе Богові (1Кор.1:2; Еф.1:1; Флп.1:1). Відповідно, шанування святих — це поклоніння явленню благодаті Божої, при якому честь віддається Творцю, Котрий прославив святістю Своє творіння (блаж. Ієронім).
Історично з’явилась низка різних категорій святості, відповідно до чисельності дарів Святого Духа, про що говорив апостол Павло (1Кор.12:8-11). Процес виявлення нових форм святості є невичерпним і продовжується до наших днів.

Апостоли — вибрані Христом учні, які ходили за Ним, проголошували разом із Ним Євангеліє, виганяли бісів, говорили від Його імені. Христос наділив апостолів Своєю владою (Мф.10:40). В силу цієї влади апостоли після П’ятдесятниці стають на чолі Церкви. Цю владу апостоли передали своїм наступникам (приємникам).

Благовірні — розряд святих із монархів (царі, імператори, князі), які прославились своїм благочестям, милістю і турботами про утвердження християнської віри (благов. Князь Ігор).

Блаженні— даний термін застосовується до святих, котрі шануються у тих випадках, коли їх вшанування було встановлене до розділення Церков (1054 р.) (блаж. Августин, блаж.Ієронім). Традиційно в Україні-Русі найменування “блаженний” застосовувалось до святих юродивих.

Безсрібреники— тип святих, які прославились своєю безкорисливістю, відмовою від багатства заради віри (свв. безср. Косма і Даміан, лікар Агапіт).

Сповідники— розряд святих, котрі відкрито сповідували свою віру в час гонінь, але не загинули мученицькою смертю (преп. Максим Сповідник).

Мученики — розряд святих, які прославляються Церквою за мученицьку смерть, яку вони прийняли за віру (мч. Назарій).

Великомученики — мученик, котрий перетерпів особливо великі і довготривалі страждання за Христа і при цьому виявив надзвичайну стійкість у вірі (вмц. Катерина; вмч. Димитрій).

Священномученики — мученик, який належить до священничого або єпископського чину. Священномученики не складають окремого типу святості, а входять у число мучеників (сщмч. Климент Римський).

Преподобномученики — мученик, що належить до числа монахів. Також входять у число мучеників (прмч. Стефан Новий; прмц. Анастасія Узорішительниця).

Праотці— розряд старозавітних святих, шанованих Християнською Церквою, як виконувачів волі Божої у священній історії доновозавітної епохи. До праотців відносяться насамперед старозавітні патріархи (Адам, Ной).

Преподобні — розряд святих, подвиг яких полягав у монашестві (преп. Ілля Муромський).

Пророки — старозавітні святі, провісники волі Божої, що говорять від імені Бога, звіщають Божі слова (прор. Мойсей, прор Ісая).

Рівноапостольні — найменування святих, що особливо прославились благовіствуванням Євангелія і наверненням народів у християнську віру (рівноап. кнн. Володимир і Ольга).



Святителі — розряд святих з єпископського чину, котрі своїм життям і праведним пастирством здійснили Промисел Божий про Церкву у її прямуванні до Царства Небесного (свят. Іоан Золотоустий).

Стовпники — преподобні святі, що обрали для себе особливий подвиг — стояння на стовпі, як спосіб віддалення від світу і зосередження на постійній молитві (преп. Симеон Стовпник).

Страстотерпці — найменування християн-мучеників, які прийняли мученицьку смерть не від гонителів християнства, а від одновірців через злобу чи змову (свв. страстотерпці Борис і Гліб).

Чудотворці— святі, котрі прославились чудотворінням (свят. Миколай, архієпископ Мир Лікійських Чудотворець).

Юродиві — розряд святих подвижників, котрі обрали особливий подвиг — добровільне прийняття на себе приниження і образ для досягнення вищого ступеня смирення, чистоти і благості сердечної і тим самим для розвитку любові, навіть стосовно ворогів і переслідувачів (блаж. Андрій, Христа ради юродивий). У 1-шу неділю після П’ятидесятниці ми вшановуємо всіх святих, а у другу неділю – Церква робить акцент на національних подвижникам. Тому через тиждень відзначається неділю всіх українських святих.

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк

5363 5421 1533 9765

5159 3351 0939 4102