Особливий день нагадування про християнський обов‘язок (відео)

«Не забудемо і не пробачимо!», - часто можна почути після чергових російських обстрілів, вбивств дітей, жінок, руйнувань осель та життя в нелюдських умовах без холоду і світла. Нікуди правди діти, українці сьогодні тримаються на любові та злобі. Вона дозволяє виплеснути емоції, зціпити кулаки, не впасти у відчай і триматись з останніх сил, попри намагання ворога цілковито нас знищити. Цієї миті ми впевнені, що не може бути компромісів зі злом. Пітьма не повинна домінувати. Руйнівні сили треба викорінити, шкідливі впливи усунути, противника безщадно здолати.

І ось тут перед нами виникає спокуса безвідповідального забуття і хибного всепрощенства. Улеслива хитромудрість диявола з його маніпуляціями, на кшталт того, як він підбурював Христа кинутись з даху храму. Пробачити можна того, хто хоче миритись, має муки сумління і готовий, принаймні на словах, визнати свою провину. Чи стосується це сатани і його поплічників? Звісно, ні, бо, як каже Святе Письмо: «що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою? (2 Кор.6:14-15). Чи можна порівнювати злочинців, які йдуть вбивати та ґвалтувати з образами, що вчинили нам ближні, колеги або знайомі? Не варто впадати в пастку духовного пацифізму.

Прощати – не означає вдавати, ніби нічого поганого не сталося і від цього нам не боляче. Прощати – не означає називати заподіяне зло добром і, тим більше, примирятися з гріхом, виправдовувати чи схвалювати його. Прощати – це давати можливість ближнім, що завинили, зрозуміти свою помилку, покаятися і стати кращими. Прощати – це перестати бути заручником образ, вилікувати хронічний душевний біль, який ятрить серце…Завжди є шанс виправитись і почати все заново. Нам всім є багато в чому каятись перед рідними, друзями та однодумцями. Головне, визнаючи свою вину, не впадати в недбалість і безнадійність.



Звичайно, прощати ближнім слід не лише у Прощену неділю, але невипадково перед Великим постом є особливий день нагадування про цей християнський обов‘язок. Вміння прощати є ознакою духовної зрілості й сили, виявом любові й милосердя до інших. Воно звільняє з полону гріховних і нечистих думок, втихомирює бурю гніву всередині, зупиняє злобу й, наче ліки, діє на отруту образи, злопам’ятства. Недарма Господь наш Ісус Христос наставляє: «Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний» (Мф. 6: 14). Попросимо прощення у тих, кому ми завинили і помолимось за них та всіх наших рідних. За суботню Літургію і службу прощеної неділі 21-22 лютого 2026 року на Фейсбук сторінці Іоано-Богословського храму ПЦУ приймаємо ЗАПИСКИ ОНЛАЙН. По завершенні служимо панахиду.



Покаяння – це завжди дія, зміна поведінки, виправлення своїх гріхів та помилок. А ще сила і воля, яку всім нам необхідно виявити, щоб здолати зовнішніх та внутрішніх ворогів. Попереду тернистий шлях до Великодня, але ми точно знаємо, що Воскрес Христос – Воскресне й Україна!



Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.