Преподобномучениця Анастасія Римлянка

29 жовтня Церква віддає шану святій преподобномучениці Анастасії Римлянки, яка жила в III столітті. Дівчинка стала сиротою у віці трьох років. Виховувалася вона у монастирі поблизу «вічного міста», де і прийняла чернецтво. Ігуменя монастиря виховала Анастасію у гарячій вірі, у страху Божому та послуху. За імператора Декія (249-251 рр.) Анастасії виповнилося 21 рік. Молода жінка була дуже вродливою, і багато відомих римлян просили її руки, але Анастасія всім відмовляла, бажаючи залишитися невістою Христовою.



У той час імператор Декій розпочав жорстокі гоніння на християн. Язичники витягнули святу Анастасію з монастиря і привели до правителя міста. Вони звинувачували її у тому, що вона не тільки зневажає відомих і багатих женихів, але шанує за Бога розіпʼятого Христа. На той момент це було в імперії небезпечно. На християн почалися чергові ведикі гоніння.

Військовий начальник Пров повелів Анастасії принести жертву ідолам, але вона відмовилася відректися від Христа. Пров, побачивши її молодість і красу, намагався спочатку лестощами спокусити її й змусити відректися від віри Христової: «Навіщо ти губиш свої роки, позбавляючись насолоди? Яка користь з того, щоб віддавати себе на муки і смерть заради Розіпʼятого? Поклонися нашим богам, будеш мати благородного чоловіка, житимеш у славі і честі». Але свята твердо відповіла: «Мій чоловік, моє багатство, життя і моя радість - Господь мій Ісус Христос, і страхом мук ти не відлучиш мене від Господа!» Тоді її піддали жахливим, нелюдським мукам та знущанням. Свята, будучи окривавленою, почала знемагати і попросила води. Якийсь чоловік на імʼя Кирил, що був присутній при її муках, зглянувся і напоїв її. Але далі було ще гірше.

Тортури продовжили, і святій Анастасїї відрізали язик, яким вона безперестанно славила Бога. Після страшних катувань молоду жінку обезголовили. Вирішивши, що Кирил, який дав води мучениці, є таємним християнином, кати схопили його і також стратили. 



Тіло праведниці було викинуте за місто на зʼїдання диким звірам, але Бог не допустив знущання над святими останками. Ігуменя Софія, сповіщена Господом, знайшла останки преподобномучениці і з двома помічниками-християнами поховала його.