Воскресіння вогня свого життя (відео)

31 жовтня 2025
Наше серце через різні обставини нерідко нагадує битий шлях. За останні роки по ньому стільки проїхало, що часом воно просто вже не відгукується на слова любові. Внаслідок втрат війни, горя, численних труднощів душа іноді заростає терном і перетворюється на закам'янілий ґрунт. По суті, така реакція є природним станом людини, коли вона перевантажена, не може впоратись з викликом долі й пливе за течію. Проте, Господь вимагає від нас більшого, ніж здатна утворити людська природа.

Він закликає до таких дій, що суперечать інстинктам, уявленням і сталим звичаям. Зрештою, за стан поневіченої душі ніхто крім нас не може дати відповіді. Той, хто хоч раз після падінь та тяжких страждань спробував воскресити вогонь всередині свого життя, добре знає – це не робиться за один місяць. Землю свого серця треба обробляти роками,  інколи навіть десятиліттями, але іншого способу повернення до повноти буття не існує.

Притча про сіяча, яку Церква читає в недільному Євангелії, ще раз нагадує, що спасіння має дві головних складових: Божественну і людську. Господь щедро сіє Своє слово на життєвих стежках, однак від кожного з нас залежіть чи прорасте зерно істини й чи не буде воно змарновано під впливом різноманітних зовнішніх та внутрішніх перешкод.



Підступ диявола, проба на міцність, суєтність світу – все це є тими спокусами, що зводять людей з праведного шляху. Він має напрямок і кінцеву мету. Його плоди відомі й не викликають сумніву, але наявність чи відсутність волі, наполеглівості і постійного руху вперед відрізняють тих, хто йде до кінця від тимчасових попутників. Наша молитва здатна наповнити ґрунт радючими добривами. Дарувати надію тим, хто потребує допомоги і слів підтримки. На перші служби останнього місяця осені в суботу і неділю 1-2 листопада 2025 року на Фейсбук сторінці Іоано-Богословського храму ПЦУ приймаємо ЗАПИСКИ ОНЛАЙН.
Початок Літургії о 9 ранку. По завершенні згадуємо спочилих на панахиді.



Протяжні дощі, зменшення світового дня, непевність у майбутньому, холод буття й економічні негаразди, – від всього разом легко впасти в осінню депресію. Втім, християнство, як ми знаємо, є світоглядом оптимістичних реалістів. Всупереч всім випробуванням військового часу, не втрачаємо надію, гартуємо віру і, попри все, намагаємось радіти. Попереду ще довгий шлях, на якому однією з головних задач, що стоїть перед українцями, є не тільки перемогти, а й не дати закам'яніти нашим втомленим серцям!



Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк
4149 6293 1322 1459   
 

5169 3351 0939 4102