Святитель Софроній, патріарх Єрусалимський

11 березня Церква вшановує одного зі своїх стовпів –патріарха Єрусалимського, святителя Софронія. Він народився в Дамаску. З юних років відрізнявся благочестям і любов’ю до наук. Особливо він досяг успіху в філософії, за що його стали називати Премудрим. Але майбутній святий шукав вищої мудрості в монастирях, де знаходив розраду в спілкуванні з пустельниками.

Сьоме століття від Різдва Христового було в певному сенсі переламним. На історичну арену вривалась нова релігія – мусульманство. Звісно, з цього приводу точилось багато дискусій і християни шукали відповіді на численні питання віри. Знайти свого духовника завжди велике щастя і Софронію це вдалося. Майбутній святитель прибув до обителі святого Феодосія в Єрусалимі. Там зблизився з ієромонахом Іоанном Мосхом, став його духовним сином і перебував у нього в послуху. 



Праведники разом подорожували по монастирях, записували житія і повчання подвизалися в них. З цих записів пізніше склалася їх знаменита книга “Лимонарій” або “Луг духовний”, яку високо оцінив Сьомий Вселенський Собор.

Рятуючись від спустошливих набігів персів, святі Іоанн та Софроній залишили Палестину і віддалилися до Антіохії, а звідти до Єгипту. Тут святий Софроній тяжко занедужав. У той час він і вирішив стати ченцем та прийняв постриг від преподобного Іоанна Мосха. Після одужання святого Софронія вони обидва вирішили залишитися в Олександрії. Там їх з любов’ю прийняв святий Патріарх Іван Милостивий, якому вони надали велику допомогу в боротьбі проти монофелітів. В Олександрії у святого Софронія захворіли очі, і він звернувся з молитвою і вірою до святих безсрібників Кіра і Іоанна і в церкві, присвяченій їм, отримав зцілення. На знак подяки святий Софроній написав житіє святих цілителів-безсрібників.

Коли варвари стали загрожувати Олександрії, святий Патріарх Іоанн у супроводі святих Софронія та Іоанна попрямував до Константинополя, але по дорозі помер. Святі Іоанн і Софроній з одинадцятьма іншими ченцями вирушили до Риму. У Римі преподобний Іоанн помер (+ 622). Тіло його було перевезено святим Софронієм до Єрусалиму, і поховано в обителі святого Феодосія.
У 628 році з перського полону повернувся Єрусалимський Патріарх Захарій (609 – 633). Після його смерті протягом двох років патріарший престол займав святий Модест (633 – 634), а після смерті святителя Модеста Патріархом був обраний саме святий Софроній. Святитель багато попрацював на благо Єрусалимської Церкви, як її Предстоятель (634 – 644).

Наприкінці життя святитель Софроній зі своєю паствою пережив дворічну облогу Єрусалиму магометанами. Виснажені голодом християни погодилися нарешті відкрити міські ворота з умовою, що противник пощадить святині. Однак ця умова не була виконана, і святий Патріарх Софроній помер у глибокій скорботі через їх осквернення ворогом.

До нас дійшли твори патріарха Софронія з догматики, а також “Пояснення на Літургію”, Житіє преподобної Марії Єгипетської, близько 950 тропарів, стихири від Великодня до Вознесіння. Ще будучи ієромонахом, святий Софроній переглянув і виправив “Устав” монастиря преподобного Сави Освяченого. “Трипіснеці” святителя на Святу Чотиридесятницю входять і до складу сучасної Тріоді.

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.