Розпочався Великий пост

Нехай Господь благословить всіх нас на добрий шлях корисної духовної подорожі до найвеличнішого свята – Світлого Христового Воскресіння! І сьогодні ми розпочали цю особливу подорож Великим постом, яка триватиме протягом семи тижнів, або 48 днів. Перші шість тижнів Великого посту ми називаємо Святою Чотиридесятницею, а останню седмицю – Страсною (а кожен її день – Великим).



Цей піст – найважливіший і найбільш давній з усіх багатоденних, він є встановленим для всіх: і ченців, і мирян. Але піст не є повинністю чи покаранням, його слід розуміти як спасительний засіб, як певну допомогу, підтримку, ліки для кожної людської душі.

Преподобний Ісаак Сирін називав піст «зброєю, підготовленою Богом». «Піст – колісниця, що виводить на небо. Піст – мати здоров’я», – навчає преподобний Єфрем Сирін. «Люблю піст, тому що він – мати смирення і джерело всякої мудрості», – зазначає святитель Іоан Золотоустий. А преподобний Іоан Ліствичник говорить: «Піст – сторож послухові, полегшення сну, здоров’я для тіла і ворота раю».
Піст не зводиться лише до обмежень у їжі чи інших формальних речей, він має бути наповнений сенсом, змістом, добрими ділами. Не вживання тієї чи іншої їжі є засобом допоміжним, а не визначальним – бо ми постуємо тілом, щоби було легше постувати душі. Піст є випробуванням для нашої волі, а його дотримання її загартовує та зміцнює. Навчившись стримувати себе у бажаннях тіла, у життєвих звичках – ми навчимося володіти нашою волею, стримувати себе від пристрастей, долати спокуси.

Піст потрібен не Богові, він потрібен нам. Він дозволяє замислитись, що важливіше, а що другорядне, навчає ставити духовне вище матеріального. Головне, чого не повинно бути під час посту – це лицемірства. Саме від цього застерігає нас Господь, коли говорить: «Коли ж постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постять вони» (Мф. 6: 16).

Деякі люди постують ззовні, але внутрішньо їх поїдає гріх: вони зневажають, ображають, кривдять своїх ближніх, злість і пристрасті панують у їхньому серці. Тому зазвичай найважче дотримуватися посту духовного, який полягає в молитві, стриманості, помірності, чистоті помислів, жертовності, добрих ділах, милосерді, любові. Та в покаянні задля виправлення в першу чергу самих себе.
В час війни постування може допомогти нам зміцнитися, позбутися зайвих переживань, збільшити самовіддачу, укріпити наші внутрішні, духовні сили, щоби й надалі боротися зі злом і рухатись вперед – з Богом, до перемоги!