Непрощений грішник - здобич диявола (відео)

В школі духовного зростання найскладнішим предметом завжди є прощення. Важко як самому зробити крок на зустріч, так і всім серцем пробачити іншим. Невиконання домашнього завдання може зруйнувати стосунки, зламати долі, призвести до трагічних наслідків. У Євангеліє грецьке слово «прощати» буквально перекладається як «перестати триматися за щось». Отже, коли ми по-справжньому вибачаємо, то відпускаємо образу, перестаємо згадувати прикрощі й не вимагаємо компенсації за нанесені нам травми чи втрати.

Кожному хто проходив цей шлях до кінця відомо відчуття душевного миру, спокою та примирення. Так само, коли ми щиро розкаюємося у власних провинах, то перемінюємося й довгоочікуване умиротворення приходить в наші оселі. Тож, прощення примножує добро та приносить користь для всіх. Будемо прощати в неділю один одного, бо непрощений грішник - здобича диявола. 

Здавалось би, все просто, як, зрештою, і повинно бути в гарному підручнику. Але чи маємо ми пробачити тих, хто вбивав в Бучі, скидав бомби на дітей в Маріуполі, ґвалтував жінок в Ізюмі, чинив постійні теракти в Харкові? Що може бути спільного у Бога з сатаною? Є злочини без строку давності, примирення зі злом призводить до нових руйнацій, а угода з дияволом неодмінно веде до катастрофи. І тут є пастка для тих, хто постійно вчиться, але нічому не навчається. Прощати – не означає вдавати, ніби нічого поганого не сталося і від цього нам не боляче. Прощати – не означає називати заподіяне зло добром і, тим більше примирятися з гріхом, виправдовувати чи схвалювати його.

Треба називати речі своїми іменами і наше покоління має моральне право ставитись до підступного ворога за формулою «не забудемо – не пробачимо»! Крім персональної вини є й колективна відповідальність, але головне при цьому не загубити свою душу, бо бажана справедливість має різні відтинки сірого. На шляху до Великого посту варто нагадати, що прощати – це передусім давати можливість ближнім, які завинили, зрозуміти свою провину, покаятися та стати кращими.

Прощати – це перестати бути заручником образ, вилікувати хронічний душевний біль і зробити висновки з помилок минулого. Молитись за своїх ворогів є вершиною християнських університетів. Ми же лише на початках школи прощення. Тож, спробуємо помиритись з тими, хто цього бажає і помолимось за найрідніших, які дійсно потребують наших зусиль. На перші служби весни 1-2 березня 2025 року приймаємо ЗАПИСКИ ОНЛАЙН. По завершені Літургії на прощену неділю одразу служимо Вечірню, а потім, після чину прощення, згадуємо спочилих на панахиді.
 

Як відомо, непрощений грішник – здобич диявола. Будемо просити один у одного пробачення за всі наші гріхи та недосконалості. «Hе мстiться за себе, улюбленi, а дайте мiсце гнiву Божому. Бо написано: «Менi відомщення, Я віддам», – говорить Господь» (Рим. 12: 19). Вміння прощати є ознакою сильних. Безперечно, зло і добро ніколи не зможуть «домовитися», світлу і темряві ніколи не потрібно «примиритися», але є ті, кому ми можемо щиро сказати «Пробач мені», а у відповідь почути: «Бог простить, і я прощаю»!

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк
 4149 6293 1322 1459

5159 3351 0939 4102

або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА