Лікарю зцілися сам

Фразеологізм «Лікарю зцілися сам» доволі часто використовується в нашому повсякденному житті. Згідно з Євангелієм, цю приказку згадав Сам Господь наш Ісус Христос під час суботніх читань у синагозі, перебуваючи у рідному місті, в Назареті. Сьогодні цей вислів може бути актуалізований та дає приводи для роздумів про наш внутрішній стан.


 
Євангелист Лука в четвертій главі Євангелія оповідає нам про те, як Ісус Христос повертається до Назарета, де всі Його знають, де Він виріс. Тоді був суботній день, Ісус прийшов до синагоги, де разом з іншими молільникамм читав фрагмент з Книги Ісаї про прихід Месії. Ті слова пророка Спаситель відносить до Себе, говорячи: «Нині справдилося писання, яке ви почули» (Лк. 4: 21).

Але яку реакцію Він бачить у присутніх? Вони дивуються, ставляться з недовірою, бо знають Його як сина теслі, «сина Йосифа». І тоді «Він сказав їм: напевно, ви скажете Мені приказку: лікарю, зцілися Сам, зроби і тут, на Твоїй батьківщині, те, що, ми чули, було в Капернаумі. І сказав: істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають на батьківщині своїй» (Лк. 4: 23 – 24).

Бачивши такі сумніві у вірі, які межували з невір’ям, Ісус Христос розумів, що назаряни чекали від Нього доказів Його месіанства, чекали звершення чудес. Але оскільки невір’я не варте того, щоби на вимогу звершувати чудеса, Спаситель навів їм два приклади зі старозавітної історії, якими вказав присутнім, що вони не варті тих особливих знамень, на які, можливо, розраховують. «І сповнились усі гнівом у синагозі, почувши це. І, вставши, вигнали Його геть з міста» (Лк. 4: 28 – 29). Так завершився цей євангельський епізод.

Деякі дослідники проводять паралелі з подібним ставленням людей до Спасителя під час Його розп’яття, коли вони теж вимагали від Нього чуда: «Якщо Він Цар Ізраїлів, нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в Нього» (Мф. 27: 42).
«Лікарю, зцілися сам» – Спаситель назвав ці слова приказкою, тож зрозуміло, що в часи земного життя Ісуса Христа це була вже відома приказка. Її походження виводять з латинської сентенції Cura te ipsum (буквально «вилікуй самого себе»). Ця фраза була популярною серед грецьких і римських письменників.

Фразеологізм «Лікарю, зцілися сам» нині звучить закликом звернути увагу, найперше, на власні недоліки. Перш ніж осуджувати когось, виправся сам. Перед тим, як критикувати недоліки інших, варто впоратись із власними слабкостями. Перш ніж давати поради і вимагати щось від інших, варто самому бути зразком у певному питанні. Чи не так?



Водночас, контекст згадування цієї приказки у Євангелії застерігає нас: не слід судити лише за зовнішністю, не слід робити швидких висновків. Ісус Христос здавався мешканцям Його рідного міста кимось, хто не вартий довіри. Вони робили хибні висновки з того, що у попередній час Спаситель вів між ними тихе, смиренне життя, не навчав і не творив чудес. Тож їм важко було повірити у месіанську гідність «сина теслі».

Коли ми комусь хочемо порадити «зцілися сам» - маємо пам’ятати, що можливо якраз ми, а не наш співрозмовник, потребуємо виправлення, напоумлення, зцілення від гордині та засліплення.