Покладання чесного пояса Богородиці

31 серпня Православна Церква вшановує «Покладання чесного пояса Божої Матері».

Згідно з переданням, Пресвята Богородиця сама виплела Свій пояс із верблюжої шерсті та передала його апостолу Фомі, коли возносилася на Небеса. Цим потішила його, бо ж він запізнився на її Успіння.
Оскільки мощей Пресвятої Богородиці немає, бо вона взята до Неба всеціло, то пояс як і її риза – залишилися нам на згадку про Неї та як доказ того, що Вона жила на землі.



Пояс переховували інші учні після мученицької смерті святого апостола Томи, а тоді поклали його у Влахернській церкві в Константинополі, там де з’являлася Божа Матір, тримаючи Свій омофор над народом Константинополя у ІХ ст.
Перше покладення чесного пояса відбулося в часі правління імператора Аркадія (395-408). Він привіз пояс до Константинополя з Єрусалиму, а його дочка Пульхерія сховала пояс у золотому кивоті в церкві Пресвятої Боородиці. Там він зберігався 5 століть.

Друге покладення чесного пояса відбулося в церкві Халкопратійській в Константинополі через 500 років. Тоді Константинополем правив імператор Лев Мудрий (або Філософ, 886-911). Його дружина Зоя була опанована злим духом, який її сильно мучив. У видінні вона дізналася, що зможе видужати, коли на неї покладуть пояс Пресвятої Боородиці. Тоді всі почали шукати його і знайшли в кивоті церкви Пресвятої Богородиці. Патріярх поклав пояс на імператрицю і та одразу видужала. Із вдячності Богові за це чудо зцілення вона оздобила Ппояс золотими нитками.



Свято покладення чесного Пояса встановлено в ХІІ ст. А в ХІV ст. імператор Іван Катакузінос передав пояс до Ватопедського монастиря на святу гору Афон. На даний час пояс поділений на три частини, одна з яких зберігається в тому ж монастирі, друга – в монастирі в Трієрі (Німеччина), а третя – в Грузії.